Є хвилини в історії людства, коли доля цілих народів вирішується не на полі битви, а в самотності людського серця. Ще не здійнялися мечі, ще не загриміли колісниці, ще не пролилася кров, а вирок уже винесено невидимою рукою. Саме такою була ніч, коли цар Ізраїлю, могутній Саул, покинув свій військовий табір і під покровом темряви вирушив дорогою, якою не повинен був іти ніколи.