Чжуан-цзи і Хуей-цзи прогулювалися по мосту через Річку Хао.
Чжуан-цзи сказав: «Як весело грають рибки в воді! Така радість риб! »

Шичень Ци зустрівся з Лао-цзи і запитав його: «Я чув, що ви, учитель, мудрий чоловік. Так чи міг я злякатися далекої дороги і не прийти до вас? Я минув сотню заїжджих дворів, натер на ногах мозолі, ні разу не дозволив собі відпочити. І тепер, побачивши вас, я бачу, що ви зовсім не мудрець. У мишачої нірки розкидані недоїдки, а забувати про своїх молодших братів – немилосердно! У вас предостатньо і сирого і вареного, а ви все накопичуєте, не вміючи стримати себе ».

Цар Хуань-гун читав книгу в своєму палаці, а біля входу до палацу обтісував колесо колесник Бянь. Відклавши молоток і долото, колесник увійшов до зали і запитав: «Насмілюся поцікавитися, що читає володар?»

Коли Конфуцій поїхав на захід, щоб помістити свої книги в палаці Чжоу, його учень Цзи-Лу радив йому:

—  Я чув, що серед зберігачів історичних записів в Чжоу є якийсь Лао Дань, який вже залишив службу і живе на самоті. Якщо ви хочете помістити в сховище свої книги, вам краще звернутися до нього.