У тихому місті, де навіть тіні здавалися замріяними, я почув голос, що народжувався з вогню і води одночасно. Це був голос Джулі Лондон, який здавався таким далеким, що міг належати лише забутому кутку всесвіту, де сум і любов завжди ходять поруч, як два старі друзі, що не мають іншого вибору, окрім як спілкуватися через сльози.