Калмикія — один із найсвоєрідніших економічних просторів Євразії: степова республіка на північному заході Каспійської низовини, де природні обмеження майже безпосередньо формують структуру господарства. Тут немає великих лісів чи значних промислових агломерацій, зате є величезні пасовища, вихід до Каспійського моря, вигідне положення між Волгою, Кавказом і Центральною Азією та давня культура кочового тваринництва.

Калмицьке ханство — значне політичне та культурне утворення в історії Євразійських степів XVII‑XVIII століть. Воно поєднувало в собі кочовий спосіб життя, ойратську (монгольську) спадщину, буддизм, військову могутність та дипломатичні відносини з Росією та іншими сусідами.

Калмикія (Хальмг Таңhч — у перекладі «Країна калмиків») — степовий регіон, розташований у великій низовині північчю узбережжя Каспійського моря. Він відомий як історична батьківщина народу калмиків — ойратських монгольських кочівників, які зберегли свої давні традиції, мову та віру в буддизм, що робить регіон однією з небагатьох зон у Європі з традиційною буддійською культурою.