У кожному місті є люди, яких неможливо втримати. Вони приходять разом із ранковим туманом, залишають на підвіконнях запах диму й мастила, а потім зникають так само тихо, як нічні потяги, що розчиняються у далині. Кажуть, вони народжуються з дорогою в серці, тому жоден дім не стає для них останньою зупинкою.