(190—219 pp. н. е.)

«…в перший рік правління Чупін (190 р.) в першому місяці розбійники «Білої хвилі» грабували область Дун.

1
У сьомий місяць спека вже спадає,
Зоря вогню пливе на захід.
В дев’ятім місяці на зиму
Жінки нам одяг подають.
Холодний вітер в перший місяць,
Мороз пекучий в місяць другий —
Як зимувать без теплої одежі!
Ми в третій місяць лагодимо сохи,
Ми починаємо орати у четвертий,
Обід жінки нам носять, діти —
І радується бог полів!

…Суньцзи сказав: правило ведення війни таке:
Коли у тебе тисяча легких колісниць і тисяча важки

«Точка перемоги» (у різних перекладах і тлумаченнях також: вирішальна точка, точка стратегічної переваги, момент вирішальної переваги) — сучасне узагальнене поняття військової та стратегічної теорії, яке пов’язують із ідеями давньокитайського мислителя Сунь Цзи. Воно описує момент або умову, за якої одна сторона досягає настільки суттєвої переваги, що результат конфлікту фактично визначений.

Виписка з «Хроніки князівства Цінь», «Історичних записок» Сима Цяня – батька історії Китаю. Це перша праця, в якій повно і послідовно була викладена історія країни з найдавніших часів. Закінчена в 104 р. до н. е.

«…Ван Ман сказав: стародавні встановили колодязні поля на вісім сімейств. На одного чоловіка і жінку належало сто му землі. Одну десяту врожаю вносили податку.

Китайські армії одні з найстаріших у світі — їх історія охоплює понад дві тисячі років боротьби, організації, інновацій у військовій справі та тактики. Стародавній Китай не лише розбудував численні ефективні війська, але й розвинув унікальні підходи до стратегії, управління армією й застосування озброєння, що значно впливали на військові традиції всього Східноазійського регіону.

«Історія першої династії Хань».

(ІЗ БІОГРАФІЇ ЛЮ СЮАНЯ )

«…в кінці правління Ван Мана на півдні був неврожай. Юрби людей ішли на поля і болота, копали коріння для їжі і виривали його один в одного. Ван Куан і Ван Фин із Сіньші справедливо розбирали їх суперечки, їх висунули вождями. Вони йшли із сіл для нападів і ховалися на горі «Зелений ліс».

З «Історії першої династії Хань», написаної сім’єю вчених-істориків: Бань Бяо, його сином Бань Гу і дочкою Бань Чжао — в 58-75 pp. н. е. за зразком «Історичних записок» Сима Цяня. Це перший в китайській історіографії огляд подій, що сталися під час правління однієї династії.

«…на третій рік правління Яншу (22 р. до н. е.) влітку в шостому місяці на залізних рудниках в Інчуані Шеньту Шен і з ним 188 інших рабів убили начальника, пограбували склади і зброю.

Благовіщому феніксу неба указ
Вниз спуститись і шанськее плем’я родить,
Оселить його в землях багатих, в широких просторах.
В давнину бог воїтелю Тану дав свій наказ

За імператора Уді в роки правління Цзяньюань (140-135 рр. до н. е.) він (Чжан Цянь) служив в імператорській варті. В той час полонені гуни розповідали про те, як вони розбили князя племені Юечжі і з його голови зробили чашу для пиття.

Фільмі про Чжен Хе та його великий флот династії Мін, який мандрував Індійським океаном, доставляючи багатства Китаю на далекі узбережжя, показуючи могутність Імперії, перемагаючи піратів і створюючи королів. Цей флот зі скарбами увійшов в історію, символізуючи десятиліття китайського панування на морях.

(184—205 pp. н. е.)
(Фан Юй, Історія другої династії Хань, цз. 7.)

«…в будовах знатних людей з’єднані докупи кілька сот домів. Їх родючі поля займають всю землю, рабів і рабинь тисячі юрб, а рабів із злочинців у них лічать на десятки тисяч. Їх човни, вози і торгаші роз’їжджають кругом на всі чотири сторони, мають збитки і наживаються, нагромаджують і ховають, повно їх у столиці і в містах.

(168—181 pp. н. е.)

(Уривок із хроніки. Фан Юй, Історія другої династії Хань.)

«…в перший рік правління Чжунпін (184 p. н. е.), в другому місяці, Чжан Цзіо, родом із Цзюйлу, назвав себе «Жовтим небом».

«…сановники Кун Гуан і Хе У подали імператорові доповідь з проханням…, щоб поля знаті, чиновників і народу не перевищували трьохсот му , число рабів у князів не перевищувало двохсот чоловік, число рабів у знаті і принцес не перевищувало ста чоловік, а в чиновників і народу не перевищувало тридцяти чоловік. Строк закону повинен настати через три роки. У тих, хто його порушить, конфіскувати майно. Ціна на землю й на рабів знизилась…»

…На 34-у році правління Цінь Ші Хуанді (213 р. до н. е.) Лі Си подав імператорові таку доповідь:

Політико-економічний трактат стародавнього Китаю «Гуаньцзи» приписується традицією Гуань-Чжуну.

«…ті, що відають ринками, в середньому місяці кожної пори року встановлюють вищі, середні й нижчі ціни на товари, якими вони відають. Кожний з них проводить вирівняні ціни на своєму ринку, не втручаючись в інші області.

(Час династії Хань 206 р. до н. с. — 220 р. н. е.)

…В даний час, коли існує управління солі і заліза, монополія на вино і ринкове вирівнювання цін, в областях і князівствах виникло змагання з народом за прибутки, яке ослабляє природну простоту і заохочує схильність до егоїзму й жадоби.

Щурі наші, щурі наші,
Не гризіть-бо наше просо.
Ми живем у вас три роки,
А турбот від вас не видно.