Ваю-пурана — одна з давніх маха-пуран індуїзму, санскритський релігійно-міфологічний текст, що традиційно пов’язується з богом вітру Ваю. Вона вважається однією з найраніших пуран і має значну історичну, космологічну та генеалогічну цінність, зберігаючи архаїчні елементи індуїстської традиції.

Вараха-пурана — одна з 18 маха-пуран індуїзму, санскритський релігійно-міфологічний текст, що належить до вайшнавської традиції та присвячений аватарі Вішну у вигляді вепра — Варахи. Твір має енциклопедичний характер і охоплює космологію, міфологію, ритуали, географію священних місць і теологічні вчення.

Курма-пурана — одна з 18 маха-пуран індуїзму, санскритський релігійно-міфологічний текст, що належить до вайшнавської традиції та зосереджується на аватарі Вішну у вигляді черепахи (Курми). Пурана містить космологічні, філософські, ритуальні та теологічні матеріали, а також важливі виклади шиваїзму та шактизму, що робить її відносно синкретичним текстом.

Матсья-пурана — одна з найдавніших і найважливіших маха-пуран індуїзму, що належить до санскритської релігійно-міфологічної традиції. Вона відома своїм зв’язком з аватарою Вішну у вигляді риби (Матсья), а також широким спектром тем — від космології та міфології до архітектури, ритуалів і державного устрою. Текст є багатошаровою компіляцією, що формувалася протягом тривалого часу.

Вамана-пурана — одна з 18 маха-пуран індуїзму, санскритський релігійно-міфологічний текст, який належить до вайшнавської традиції та зосереджується на образі аватари Вішну — карлика Вамани. Пурана містить космологічні, міфологічні та ритуальні матеріали, а також розширені описи священних місць і легенд, пов’язаних із культом Вішну.

Бхавіш’я-пурана — одна з 18 маха-пуран індуїзму, санскритський релігійно-міфологічний текст, який вирізняється серед інших пуран своїм акцентом на «майбутніх подіях» (від санскр. bhaviṣya — «майбутнє»). Вона є компілятивним твором із багатошаровою структурою, значна частина якого сформувалася пізніше за класичні пурани, і містить як традиційну міфологію, так і тексти, що вважаються пізнішими вставками.

Маркандея-пурана — одна з найдавніших і найважливіших санскритських пуран індуїзму, що входить до кола 18 маха-пуран. Вона відома своєю відносною архаїчністю, філософською глибиною та особливо значущим розділом «Деві-махатм’я», який став центральним текстом богині-матері (Шакті) в індуїстській традиції.

Брахма-вайварта-пурана — один із великих текстів індуїстської пуранічної літератури, що належить до пізнього шару санскритських релігійних творів. Вона відома своєю сильною вайшнавською (культ Вішну та Крішни) спрямованістю та розширеним викладом міфології, космології, теології та релігійної філософії, особливо у зв’язку з Крішною як верховним божеством.

Брахманда-пурана — одна з 18 Махапуран індуїзму, велике релігійно-міфологічне та космологічне зібрання текстів, що описує створення всесвіту (брахманди — «космічного яйця»), циклічність часу, міфологію богів, генеалогії правителів, а також духовні вчення. Вважається одним із найдавніших і найоб’ємніших пуранічних текстів, хоча його сучасна форма є результатом багатовікової редакційної традиції.

Брахма-пурана — одна з головних і найдавніших Пуран в індуїстській традиції, що належить до корпусу священних текстів смріті. Вона пов’язується з богом Брахмою — творцем у тріаді (Тримурті), хоча за змістом значною мірою присвячена також Вішну, Шиві, географії святих місць і релігійним настановам. Текст має енциклопедичний характер і поєднує міфологію, космологію, ритуальні приписи та паломницькі описи.

Агні-пурана — одна з найвідоміших індуїстських пуранічних пам’яток, що належить до корпусу священних текстів санскритської літератури. Вона традиційно приписується богові вогню Агні та охоплює широкий спектр релігійних, філософських, культурних і практичних знань, характерних для середньовічного індуїзму.

Сканда-пурана — одна з найбільших і найскладніших за обсягом пуран індуїзму, присвячена переважно богові Сканді (Картикеї), сину Шиви та Парваті. Вона є важливим текстом шиваїтської традиції та містить величезний масив міфології, релігійних легенд, паломницьких описів і філософських настанов.

Лінга-пурана — одна з основних Пуран індуїзму, сакральний текст шиваїтської традиції, присвячений культу Шиви у формі лінги. Вона входить до числа 18 головних Пуран і є важливим джерелом міфології, космології, релігійної філософії та ритуальної практики шиваїзму.

Шива-пурана — одна з головних індуїстських Пуранічних пам’яток, присвячена верховному божеству Шиві. Вона є центральним священним текстом шиваїзму та містить міфологію, космологію, ритуальні настанови, філософію та описи культів Шиви і його проявів. Текст входить до великого корпусу Пурани і відіграє важливу роль у формуванні індуїстської релігійної традиції.

Падма-пурана — одна з великих індуїстських Пуранічних пам’яток, що належить до вайшнавської традиції та присвячена прославленню Вішну. Вона містить космологічні описи, міфи про створення світу, легенди про богів і святих, правила ритуалів і детальні настанови щодо релігійного життя. Падма-пурана є важливим джерелом індуїстської міфології та релігійної практики.

Гаруда-пурана — одна з відомих індуїстських Пуранічних пам’яток, що належить до вайшнавської традиції та пов’язана з богом Вішну і його міфічним птахом-носієм Гарудою. Текст містить космологічні уявлення, релігійні настанови, описи загробного життя, ритуали та етичні вчення, а також детальні описи посмертної долі душі.

Нарада-пурана — один із текстів корпусу індуїстських Пуран, який традиційно пов’язується з мудрецем Нарадою. Вона належить до вайшнавської традиції та містить поєднання міфології, релігійних настанов, філософії бгакті та описів ритуалів. Текст орієнтований переважно на поклоніння Вішну і практику відданості.

Вішну-пурана — одна з найважливіших Пуранічних пам’яток індуїзму, присвячена космології, міфології, родоводам і культові Вішну як верховного божества. Вона належить до корпусу санскритських священних текстів і є одним із ключових джерел вайшнавської традиції.

Пурани — великий корпус давньоіндійської релігійної та міфологічної літератури, що сформувався в період приблизно з перших століть нашої ери до середньовіччя. Вони є частиною санскритської традиції і містять міфи про створення світу, родоводи богів і царів, космологію, релігійні вчення та легенди про аватари божеств, насамперед Вішну.

Бгаґавата-пурана (також Шрімад-Бгаґаватам) — одна з найважливіших і найшанованіших Пуран в індуїзмі, що належить до корпусу священних текстів санскритської традиції. Вона присвячена вшануванню Крішни як верховного божества і є ключовим текстом вішнуїзму, особливо традиції бгакті (відданості).

Махабхарата — одна з двох головних давньоіндійських епічних поем (разом із «Рамаяною»), створена впродовж приблизно IV ст. до н. е. — IV ст. н. е. Це один із найбільших літературних творів у світі, що поєднує епос про війну династій Куру, філософські трактати, міфологію, етику та релігійні вчення індуїзму.

Шатапатха-брахмана — один із найважливіших прозаїчних текстів ведичної літератури давньої Індії, що належить до корпусу Брахман і пов’язаний із Білою Яджур-Ведою. Текст є ключовим джерелом для розуміння ведичних ритуалів, міфології та ранньоіндійської космології, а також містить один із найдавніших варіантів легенди про всесвітній потоп.

Відкрий повну історію цивілізації долини Інду — однієї з найдавніших і найзагадковіших культур людства, що процвітала понад 4000 років тому.

Відео розглядає початок цивілізації Індії, зокрема Ведичний період, виникнення індуїстської релігії та філософії, а також їх зв’язок з зороастрійськими традиціями. Акцент на важливість Вед для розвитку Індії та їхнє місце в історії світових релігій.

Індо-грецьке царство — це група елліністичних держав у Північній Індії та Бактрії, які виникли після розпаду імперії Александра Македонського та існували приблизно з середини III століття до н. е. до початку I століття н. е. Вони були утворені грецькими (переважно греко-бактрійськими) правителями, які встановили контроль над частинами сучасних Афганістану, Пакистану та Північної Індії. Індо-греки відіграли важливу роль у поширенні елліністичної культури на Схід і взаємодії грецької та індійської цивілізацій.