Місяченько круглоколий закрився хмарою;
Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою?
Ой лісами, берегами білі сніги спали,
Очі мої сивенькії сльозоньки залляли.
Вихор дикий, студененький лопотить гілками,
Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками.
Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати,
Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати.
В гробі сумно, в гробі тихо, сумрак студененький,
Ой як ляжу серед него, тогди я щасненький.

Канцелярія ЖК № „ ” ніколи не була велика, а тепер обернулась просто на закуток з надмірно довгим і покрученим апендиксом-коридором, позбавленим природного світла.

Дочка Кагна перетворилася на сузір’я Південного Хреста. Її батько лаяв її, і вона втекла, щоб померти, кинувшись у скопище кабу – змій. Змії були людьми, і їхній вождь одружився на ній. Вони їли зміїне м’ясо, але їй давали їсти м’ясо антилопи канна, тому що дитя Кагна не повинне їсти поганої їжі.

Наш огляд українського життя в минулому 1907 році не може бути повним. І це не наша вина. Багато подій, багато фактів з життя України лежить поза тими межами, які може переступати редакція.

Як тиха ніч пов`є долину
І місяць посріблить ручай,
Тоді на крилах туги злину
У задумчивий гай-розмай

I

Південь. Сонце пече, наче підрядилося зробить за сьогодня з землі перепічку. Де не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і шугає безперестанку пекельним полум’ям. Дихати важко.

Огидний вереск, п’яний лай,
Пекельний сморід – люди ниці!
О насолода, насолода! –
З розмаху кожному – по пиці!

Гігантська дрохва хотіла обдурити страуса і запропонувала йому:

– Давай підсмажимо своїх дітей і з’їмо їх!

У тій місцевості, де зараз височіє гора Опук, було в давнину велике багате село.

Такий початок і походження назви Перу, настільки знаменитого в світі, і знаменитого за правом, бо Перу наповнило все золотом і сріблом, перлами і дорогоцінним камінням; а оскільки цю назву було випадково присвоєно, то, хоча минуло вже сімдесят два роки, як завоювали Перу, уста місцевих індіанців не вимовляють це слово, бо вони ніколи не називали цим ім’ям;

VIII

ЧИ Ж ПРЕМУДРІСТЬ НЕ ПОКЛИКУЄ,
Чи розум не знімав свій голос?
Вона стає на високих місцях,
При дорозі та на роздоріжжі,

У пустелі Наміб водяться величезні змії, які залишають слід метрової ширини і кричать, як діти.

Жир цих змій має дивовижні властивості. Коли бушмен тікає від кого-небудь, він кладе трохи цього жиру на свої сліди і підпалює його.

Жир горить так яскраво, що переслідувач сліпне і вже не бачить бушмена.