Спочатку був гіпертекст
Міфи і казки бушменів | Всі теґи
Marie Laforet – Viens Viens
Вернись, вернись, благаю
Вернись, вернись, не ради мене, тату
Вернись, вернись, до мами
Вернись, вернись, вона вмирає без тебе
Валер’ян Поліщук. Бунт матерії.
Клітина животворна матерії тугої,
Що ускладнила неясне своє хотіння,
У віддаль одійшла в такую далечінь,
Що звідти в силі споглядати
Той згусток, звідки виникла сама,
Старовинна собача пісня
Не мучай ся, друже Єгово,
що марно на світі живу,
не знаючи Божого слова.
‘Годуємо всі ми черву
у прихистку нашім конечнім’, –
чи ЦИМ турбуватись мені?
Не чув ти хіба, як негречно
про мене кричала на Дні
Міфи і казки бушменів | Як був облаштований світ людей і тварин
У стародавні часи дерева і тварини були людьми. Але одного разу Хіше наказав їм стати тваринами і рослинами.
(більше…)Міфи і казки бушменів | Про Гхагара і Гхауну, які боролися один з одним блискавками
У давні часи дощ був людиною – Гхауну. Його дружиною була молодша сестра пташки Гхагара. І ось Гхагара вирішив забрати свою молодшу сестру у її чоловіка Гхауну і рушив за нею, щоб відвести її назад до батьків.
(більше…)Проект Гутенберг
Міфи і казки бушменів | Історія про Гцонцемдіму, її матір та її чоловіка
Двоє братів змовилися між собою:
– Давай, – сказав молодший, – вирушимо сьогодні до нашої невістки і вб’ємо її – дружину нашого старшого брата! Підемо і вб’ємо її сьогодні!
(більше…)Дмитро Маркович. Іван з Буджака. Оповідання.
— Іван з Буджака — звір, а все ж товариш добрий, а найголовніше — душа чоловік! — казали арештанти.
(більше…)Міфи і казки бушменів | Історія про старшу сестру-пітона та молодшу сестру-шакала
Старша сестра, пітон, була вагітна. Одного ранку вона разом зі своєю молодшою сестрою, шакалом, вирушила по воду. У ті часи люди пили воду із джерела у скелях, і вони вирушили туди, щоб набрати води. А біля водойми було дерево нга, повне стиглих плодів.
Сестра-пітон сказала:
(більше…)Василь Стефаник. Виводили з села.
Над заходом червона хмара закаменіла. Довкола неї заря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого. Із-за тої голови промикалися проміні сонця.
(більше…)Михайло Коцюбинський. Хо. Казка.
I
Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку.
(більше…)