Норія (також ковшовий елеватор) — це спеціальний механічний пристрій для вертикального транспортування сипких матеріалів, найчастіше зерна, насіння, круп, кормів та інших сипких культур. Вона є невід’ємною частиною зернообробних комплексів, елеваторів, млинів і комбікормових заводів, де необхідно підіймати продукти на значну висоту для подальшого зберігання, сушіння або переробки.

Норійна яма — технічна конструкція (частина елеваторної системи), що використовується як приймально‑технологічний резервуар для сипких матеріалів, зокрема зерна, перед їх подачею у вертикальні підйомні механізми (норії‑елеватори). Вона забезпечує ефективну роботу норій, стабілізуючи подачу та сприяючи безперервності обробки матеріалу в зерно‑переробних комплексах.

Tc‑99m (технецій‑99m) — це метастабільний радіоактивний ізомер ізотопу технецію (^99Tc), який широко використовується в ядерній медицині як радіофармацевтичний трекер для діагностики. Він є одним із найважливіших радіоізотопів у сучасній медичній візуалізації завдяки своїй енергетичній характеристиці, короткому періоду напіврозпаду і безпечному профілю випромінювання.

Tc‑99 (технецій‑99) — це радіоактивний ізотоп хімічного елемента технецію (Tc) з атомним числом 43 і масовим числом 99. Він є довгоживучим продуктом поділу ядер урану в ядерних реакторах та становить найважливіший і найпоширеніший ізотоп технецію у навколишньому середовищі завдяки тривалому періоду напіврозпаду та стабільному продукту розпаду — рутенію‑99.

Tc‑98 (технецій‑98) — це радіоактивний ізотоп хімічного елемента технецію (Tc) з атомним числом 43 і масовим числом 98. Він є одним із найдовгоживучих ізотопів технецію і важливий для ядерної фізики завдяки своїм властивостям та тривалому періоду напіврозпаду.

Tc‑97 (технецій‑97) — це радіоактивний ізотоп хімічного елемента технецію (Tc) з атомним числом 43 і масовим числом 97. Він є одним із довгоживучих ізотопів технецію і розпадається шляхом електронного захоплення до стабільного молібдену‑97.

Ядерний ізомер — це метастабільний стан ядра атома, у якому ядро має той самий склад (кількість протонів і нейтронів), що і звичайне (ґрунтове) ядро, але відрізняється енергією, структурою і часом розпаду. У такому стані ядро може тривалий час (від наносекунд до років і більше) перебувати в збудженому стані перед тим, як перейти до нижчої енергії або розпастися.

Ta‑180m (тантал‑180 m) — унікальний ядерний ізомер (метастабільний стан) ізотопу танталу з позначенням ^{180m}Ta. Це один із найзагадковіших і найрідкісніших нуклідів, який є природним, дуже довговічним і практично не піддається розпаду, незважаючи на теоретичні можливості для цього.

Літій (хімічний символ Li, лат. lithium — «камінь») — це хімічний елемент з атомним номером 3, що належить до лужних металів у першій групі Періодичної таблиці Менделєєва. Він є одним з найлегших металів і відіграє ключову роль у сучасній техніці, енергетиці, медицині та хімічній промисловості.

Толуен — це ароматичний вуглеводень з молекулярною формулою C₇H₈, що складається з бензольного кільця з одним метильним замісником (–CH₃). Його IUPAC‑назва — метилбензол.

LOHC — це клас органічних хімічних сполук, здатних зворотно зв’язувати водень шляхом хімічних реакцій гідрування та дегідрування. Технологія LOHC розглядається як один із найперспективніших способів зберігання, транспортування та використання водню в енергетиці, промисловості та транспорті.

Дебензилтолуол — це органічна сполука з ароматичною структурою, яка може бути описана як молекула толуолу зі двома бензильними групами (Ph–CH₂–). Часті англійські назви:

• Dibenzyltoluene (DBT)
• Perhydrodibenzyltoluene — для повністю гідрованої форми.

DBT є сумішшю ізомерів (п-, м-, о-ізомери), оскільки бензильні групи можуть бути приєднані в різних положеннях ароматичного кільця.

Ядерно-накачуваний лазер (NPL) — це лазер, у якому енергія для накачування (створення інверсії населеності) надходить безпосередньо з ядерних реакцій замість традиційних електричного розряду чи оптичної накачки. Це може бути енергія фрагментів поділу, нейтронів або інших частинок, що виникають у результаті ядерного розпаду чи реакції, які взаємодіють з активним середовищем лазера та створюють інверсію енергетичних рівнів.

Тритій (хімічний символ T, ³H, англ. Tritium) — радіоактивний ізотоп водню. Це один із трьох відомих ізотопів водню, поряд із протієм (¹H) і дейтерієм (²H). У ядрі тритію міститься 1 протон і 2 нейтрони, що робить його найважчим ізотопом водню, який ще може утворювати стабільні атоми.

Дейтерій (символ ²H або D) — це стабільний ізотоп водню, що має один протон і один нейтрон у ядрі. Це відрізняє його від найпоширенішого ізотопу водню (протію), який має лише один протон і жодного нейтрона. Завдяки наявності нейтрона, атом дейтерію має приблизно вдвічі більшу масу, ніж звичайний водень. Через це його також називають «важким воднем».

Ефект Коандă — це гідродинамічне явище в теорії руху рідин і газів, яке полягає в тому, що струмінь робочого середовища (рідини чи газу), що виходить із сопла або щілини, має тенденцію “прилипати” до сусідньої поверхні і продовжувати рух уздовж неї, навіть якщо вона відхиляється від первісного напрямку струменя.

Ефект Фрея (Microwave Auditory Effect) — це явище, коли людина сприймає звук у голові без участі звукових хвиль у повітрі, під впливом мікрохвильового випромінювання. Він був вперше задокументований у 1961 році Алланом Фреєм, американським нейробіологом.

В’яз звичайний — листяне дерево родини в’язових (Ulmaceae), поширене в Європі. У сучасній науковій літературі назву Ulmus campestris вважають застарілою; правильна сучасна назва виду — в’яз малий (Ulmus minor), але в навчальній та довідковій літературі часто використовують обидві назви.

Вільха чорна — листяне дерево родини березових (Betulaceae), характерне для вологих місць Європи. Відоме своєю здатністю рости на заболочених ґрунтах, швидким ростом і важливою екологічною роллю.

Ясен звичайний — листяне дерево родини маслинових (Oleaceae), широко поширене в Європі. Цінується за високу прямолінійність стовбура, міцну деревину та декоративний вигляд.

Граб звичайний — листяне дерево родини березових (Betulaceae), поширене у помірному кліматі Європи та Азії. Цінується за міцну деревину, декоративну крону та здатність утворювати щільні насадження.

Дуби — листяні дерева родини букових (Fagaceae), одні з найпоширеніших та найцінніших дерев у Європі. Вони цінуються за міцну деревину, довговічність і важливу роль у лісових екосистемах.

Берези — листяні дерева родини березових (Betulaceae), широко поширені в Європі та Азії. Відомі світлою корою, витонченим листям і здатністю рости на різних типах ґрунтів. Найпоширеніші види в Україні та Європі: береза повисла (Betula pendula) та береза пухнаста (Betula pubescens).

Ялина звичайна, або європейська ялина, — хвойне дерево родини соснових (Pinaceae), одне з найпоширеніших хвойних у Європі. Відоме високою прямою формою стовбура, пірамідальною кроною та декоративними властивостями.

Сосна звичайна — хвойне дерево родини соснових (Pinaceae), одне з найпоширеніших хвойних у Європі та Азії. Відоме своєю висотою, прямим стовбуром і довговічністю, використовується у лісовому господарстві та будівництві.

Інформаційне плем’я — це група людей, які формуються не за територією чи родинними зв’язками, а за інтересами, цифровими звичками та інформаційними каналами (соцмережі, медіа, інфлюенсери).
Такі племена виникають у добу інтернету та характеризуються:

• спільними інформаційними джерелами,
• схожими цінностями й поглядами,
• внутрішньою мовою / мемами,
• ефектом “інформаційної бульбашки”.

Фрактальний колектив — це термін, який використовують для опису групи людей або системи взаємодій, побудованої за принципом фракталу: коли структура повторюється на різних масштабах, а частини колективу подібні за функцією чи організацією до цілого.