Іван Микитович Кожедуб (8 червня 1920, Ображіївка, Сумська область — 8 серпня 1991, Москва) — радянський льотчик‑ас Другої світової війни, триразовий Герой Радянського Союзу, маршал авіації СРСР, один із найвідоміших пілотів-асів в історії авіації. Його літак збив 62 ворожі літаки, що робить його найрезультативнішим асом-стрілком Південно-Західного фронту та всього Радянського Союзу.
Раннє життя та освіта
Іван Кожедуб народився 8 червня 1920 року в селі Ображіївка Глухівського повіту (тепер Сумська область, Україна) в селянській родині. Батьки — Микита Йосипович Кожедуб та Анастасія Семенівна — працювали у сільському господарстві.
У дитинстві Іван навчався у місцевій школі, проявляючи інтерес до техніки та літератури про авіацію. У 1938 році він вступив до військово‑авіаційного училища у Чугуєві (Харківська область), де здобув льотну спеціальність.
Військова служба до війни
Після закінчення училища в 1940 році Кожедуб отримав звання молодшого лейтенанта та був направлений на службу в Північний авіаційний округ. Тут він пройшов підготовку на сучасних винищувачах того часу.
Друга світова війна
Учасник Другої світової війни з червня 1941 року. Спочатку служив у складі авіаційних частин Південно-Західного фронту.
Основні досягнення
- З 1943 року командував ескадрильєю винищувачів
- Загальна кількість повітряних перемог — 62 збитих ворожих літаки, що робить його найрезультативнішим льотчиком-асом СРСР
- Знищував переважно Messerschmitt Bf 109, Focke-Wulf Fw 190 та інші німецькі винищувачі
Техніка та стиль бою
Кожедуб відзначався надзвичайною швидкістю реакції, точністю стрільби та високою сміливістю. Під час боїв він вів повітряні бої на літаках:
- Lavochkin La-5
- Lavochkin La-7
- Yakovlev Yak-3
Його тактика передбачала ефективне використання маневреності та непередбачуваних маневрів для захоплення противника зненацька.
Нагороди в роки війни
- Герой Радянського Союзу — тричі (1944, 1944, 1945)
- Орден Леніна — тричі
- Орден Червоного Прапора, Орден Вітчизняної війни I ступеня, інші радянські ордени
Його бойовий рахунок зробив його легендою радянської авіації та символом мужності льотчиків.
Післявоєнна служба
Після війни Іван Кожедуб продовжив службу в авіації:
- 1945–1955 рр. — інструктор і командир авіаційних частин у Військово-Повітряних Силах СРСР
- 1956–1975 рр. — працював у вищому командному складі, закінчив Військово‑повітряну академію
- 1975 р. — отримав звання маршала авіації СРСР
Він також займався підготовкою молодих пілотів, методичним удосконаленням тактики ведення повітряних боїв і розвитком авіаційної науки.
Громадська та наукова діяльність
Кожедуб активно займався:
- популяризацією авіації серед молоді
- участю у створенні навчальних програм льотної підготовки
- громадською діяльністю у Військово-Повітряних Силах
Його досвід використовувався у підготовці нових поколінь пілотів та у вдосконаленні тактичних методик ведення бою.
Особисте життя
Іван Кожедуб був одружений із Валентиною Миколаївною. Діти: донька Людмила та син Сергій.
Він був скромною людиною, уникав зайвої публічності, але завжди підтримував контакти з ветеранами та льотними колективами.
Смерть та поховання
Іван Микитович Кожедуб помер 8 серпня 1991 року в Москві після тривалої хвороби. Похований на Троєкурівському цвинтарі у Москві.
Його пам’ять увіковічена в музеях, меморіалах та на поштових марках СРСР і України.
Пам’ять та вшанування
- Музей Івана Кожедуба в селі Ображіївка
- Вулиці, площі та школи України та Росії носять його ім’я
- Пам’ятники в його рідному селі та у Києві
- Фільми та книги, присвячені бойовому шляху «найрезультативнішого аса Південного фронту»
Іван Кожедуб став символом героїзму та високого професіоналізму радянської авіації, а його приклад надихає покоління льотчиків та шанувальників військової історії.