Зенітний ракетний комплекс 9К35 “Стріла-10СВ” (SA-13 “Gopher” на Заході) є самохідною установкою для ураження повітряних цілей на малих висотах, що була розроблена в СРСР на початку 1970-х років. Комплекс створювався як доповнення до більш складного зенітного ракетно-гарматного комплексу “Тунгуска” з метою забезпечення знищення низько летючих цілей у складних умовах, таких як наявність перешкод або радіоелектронної боротьби.

Основні характеристики та можливості комплексу:

  • Розміщення та мобільність: 9К35 встановлений на гусеничному тягачі МТ-ЛБ, що дозволяє комплексу мати підвищену прохідність, в тому числі можливість рухатися водними перешкодами.
  • Механізм пуску: Використовується електропривод пускового пристрою, що значно полегшує операцію запуску порівняно з ручним приводом у попередніх версіях.
  • Зона ураження: Комплекс здатний знищувати цілі на дальності від 800 до 5000 м, з висоти від 25 до 3500 м. Його ракета має максимальну швидкість польоту 517 м/с.
  • Ракети: 9М37 — це ракета з двоколірною головкою самонаведення, що використовує як тепловий, так і фотоконтрастний канали для підвищення ефективності ураження цілей при різних умовах видимості, в тому числі при перешкодах.
  • Екіпаж: Зазвичай складається з командира БМ, старшого оператора та механіка-водія. Окрім цього, кожна бойова машина оснащена кулеметом ПК для самозахисту.
  • Бойова частина: ЗУР має осколково-фугасну бойову частину з додатковими вражаючими елементами у вигляді стрижнів, що забезпечує високу ефективність при ураженні цілі.

Тактичні можливості:

Комплекс здатний вести боротьбу як автономно, так і в складі централізованої системи управління, отримуючи цільові вказівки через радіоканал від пункту управління ПУ-12. Це дозволяє використовувати “Стрілу-10СВ” як частину більшої системи протиповітряної оборони.

Історія та використання:

Після завершення випробувань у 1974 році і прийняття на озброєння в 1976 році, ЗРК був серійно вироблений і поставлений до багатьох країн. Згодом, комплекс використовувався в численних військових конфліктах, зокрема в Африці та на Близькому Сході, де показав свою ефективність у реальних бойових умовах.

В 2014 році ЗРК “Стріла-10” став відомий у зв’язку з використанням його силами ополчення на Донбасі.

Ключові переваги:

  • Мобільність завдяки використанню гусеничного шасі.
  • Можливість ураження швидко рухомих цілей на великій швидкості.
  • Захищеність від природних та організованих перешкод, зокрема завдяки тепловому каналу ГСН.