Переносний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК) “Starburst” є високоефективною системою для ураження повітряних цілей, зокрема тих, що здійснюють польоти на малих і гранично малих висотах. Цей комплекс також призначений для знищення легкоброньованих наземних і надводних цілей.
Історія та розробка: Комплекс був розроблений британською компанією “Thales Air Defence Ltd” у середині 1980-х років. Початково він мав назву “Javelin” S15, а пізніше був перейменований на “Starburst”. Це вдосконалена версія попередніх систем, зокрема “Blowpipe” та “Javelin”. Відмінністю від інших ПЗРК є те, що “Starburst” використовує лазерне наведення, що дозволяє значно підвищити точність і ефективність ураження.
Склад комплексу: Основними елементами комплексу є:
- Ракета — твердопаливна, двоступінчаста. Бойова частина ракети осколково-фугасна, оснащена контактним і неконтактним підривниками. Система управління ракети включає два приймачі лазерної системи наведення для забезпечення надмірності та надійності.
- Транспортно-пусковий контейнер (ТПК) — одноразовий контейнер, який містить ракету та забезпечує її пуск. Кришка контейнера викидається тиском газів при запуску ракети.
- Прицільний пристрій — включає оптичну стабілізовану систему, шістькратний монокулярний оптичний приціл та ручний пристрій для введення мітки на ціль.
Принцип роботи в бою: Стрілець знаходить ціль за допомогою прицілу та супроводжує її, переміщуючи зброю, щоб ціль збігалася з маркером прицільного пристрою. Коли ціль потрапляє в зону пуску, стрілець активує спусковий механізм, і ракета запускається. Після пуску ракета продовжує супроводжувати ціль на основі команд наведення, що передаються від прицільного пристрою.
Модифікації комплексу:
- Starburst-LML — легка багатоканальна пускова установка, яка використовує три ракети.
- Starburst-VML — пускова установка, встановлена на шасі автомобіля “Land Rover”.
- Starburst-NML — система, що використовує трубчасту пускову установку з двома контейнерами по чотири ракети. Встановлюється на броньовані шасі.
- Starburst SR2000 — морський варіант, який включає стабілізовану платформу з шістьма ракетами і систему виявлення “Radamec 2400”.
Покращення та модернізація: У 1992 році на ракетах комплексу було встановлено вдосконалений радіолокаційний підривник, що значно покращило радіус ураження бойової частини. Також було модернізовано живлення ракети, замінивши нікель-кадмієві батареї на неперезаряджувані.
Основні характеристики:
- Дальність дії: 400 – 6000 м
- Довжина ракети: 1.4 м
- Діаметр корпусу: 0.2 м
- Максимальна швидкість ракети: 1850 м/с
- Маса прицільного блоку: 8.5 кг
- Маса ракети в ТПК: 15.2 кг
- Маса бойової частини: 2.74 кг