Пінськ — місто в південній частині Білорусі, адміністративний центр Пінського району Берестейська область, історична столиця Полісся та один із найдавніших міських центрів регіону. Розташований на річці Піна, поблизу її впадіння в Прип’ять. Пінськ має багату історію, пов’язану з Київською Руссю, Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою та міжвоєнною Польщею.

Географія

Місто лежить у центральній частині Поліської низовини, в зоні заболочених територій Полісся. Пінськ розташований на берегах річки Піна, яка є притокою Прип’ять.

Рельєф рівнинний, із численними водними артеріями, каналами та меліоративними системами. Місто є важливим річковим портом.

Клімат помірно континентальний:

  • м’яка зима (середня температура січня близько −4 °C);
  • тепле літо (липень +18…+20 °C);
  • достатня кількість опадів протягом року.

Історія

Пінськ уперше згадується в літописах під 1097 роком як центр Пінського князівства у складі Турово-Пінської землі Київської Русі.

У XIV столітті місто увійшло до складу Велике князівство Литовське, а з 1569 року — до Річ Посполита.

У XVI–XVII століттях Пінськ став важливим релігійним і культурним центром. Тут діяли православні братства, монастирі та католицькі ордени. Значний вплив мав орден єзуїтів, який заснував у місті колегіум (XVII ст.).

Після поділів Речі Посполитої (1793) Пінськ увійшов до складу Російської імперії.

У міжвоєнний період (1921–1939) місто перебувало у складі Друга Річ Посполита як повітовий центр Поліського воєводства.

У 1939 році Пінськ приєднано до БРСР. Під час Другої світової війни місто перебувало під німецькою окупацією (1941–1944). Єврейське населення, яке становило значну частину мешканців, було майже повністю знищене під час Голокосту.

Після війни місто розвивалося як промисловий і транспортний центр БРСР.

Населення

Сучасне населення становить близько 125–130 тисяч осіб.

Етнічний склад:

  • білоруси (більшість);
  • росіяни;
  • українці;
  • поляки;
  • до Другої світової війни значну частку становили євреї.

Місто традиційно багатоконфесійне та багатонаціональне.

Економіка

Пінськ — важливий промисловий центр південного заходу Білорусі.

Основні галузі:

  • деревообробна промисловість;
  • суднобудування та ремонт річкових суден;
  • легка промисловість;
  • харчова промисловість;
  • машинобудування.

Місто має річковий порт і відіграє роль логістичного вузла Полісся.

Транспорт

Пінськ є важливим транспортним вузлом:

  • залізничне сполучення з Брестом, Лунінцем та іншими містами;
  • автомобільні шляхи регіонального значення;
  • річковий транспорт по Піні та Прип’яті.

Освіта та наука

У місті діє Поліський державний університет — провідний навчальний заклад регіону.

Також працюють:

  • коледжі;
  • професійно-технічні училища;
  • наукові та освітні установи.

Архітектура та пам’ятки

Пінськ зберіг значну кількість історичних пам’яток:

  • Єзуїтський колегіум (XVII ст.) — одна з найвеличніших барокових споруд Білорусі;
  • Кафедральний костел Успіння Діви Марії;
  • Палац Бутримовича (XVIII ст.);
  • Свято-Феодорівський собор;
  • історична забудова центральної частини міста.

Архітектура поєднує елементи бароко, класицизму та історизму.

Культура

Пінськ є культурним центром Полісся:

  • діє драматичний театр;
  • краєзнавчий музей;
  • музичні школи;
  • проводяться фестивалі та регіональні культурні заходи.

Місто відіграє важливу роль у збереженні поліської культурної спадщини.

Релігія

У Пінську представлені різні конфесії:

  • православ’я;
  • католицизм;
  • протестантські громади;
  • історично — юдаїзм.

Місто було одним із центрів православної та католицької духовності регіону.

Значення

Пінськ — історична столиця Полісся, важливий культурний, освітній і промисловий центр південної частини Берестейщини. Завдяки своєму стратегічному розташуванню на водних шляхах і багатовіковій історії місто посідає особливе місце в історії Білорусі та ширшого регіону Східної Європи.

Дещо інше: