Криворізький район — колишня адміністративно-територіальна одиниця на північному заході Дніпропетровської області України, з районним центром у місті Кривий Ріг. Утворений у 1923 році, район проіснував майже 100 років, після чого в 2020 році був реорганізований у рамках адміністративно-територіальної реформи.

Загальні відомості

  • Площа: 1347,24 км²
  • Населення: 44 886 осіб (станом на 1 лютого 2012 року)
  • Кількість населених пунктів: 89
  • Адміністративний центр: місто Кривий Ріг
  • Дата утворення: 1923 рік
  • Дата ліквідації: 17 липня 2020 року
  • Правонаступник: новоутворений Криворізький район (2020)

Географічне розташування

Криворізький район охоплював території, що безпосередньо прилягали до міста Кривий Ріг, одного з найбільших промислових центрів України. Район мав витягнуту форму, що зумовлено географічними особливостями міста, яке простягнулося на понад 50 км.

Район межував із:

  • П’ятихатським,
  • Софіївським,
  • Апостолівським,
  • Широківським районами,
  • Миколаївською та Кіровоградською областями.

Рельєф і природні ресурси

Район розташований у степовій зоні України. Рельєф переважно рівнинний, місцями хвилястий, із численними ярами та балками. У північній частині району розташовані відроги Придніпровської височини, які на південь переходять у Інгулецько-Нікопольську низовину.

Водні ресурси району займають площу близько 2897 га. Основні річки:

  • Інгулець,
  • Саксагань,
  • Бокова,
  • Боковенька,
  • Кам’янка.

Ґрунтовий покрив складають:

  • Чорноземи звичайні та південні,
  • Лучно-чорноземні та солонцюваті,
  • Лучно-болотні ґрунти — в заплавах та балках.

Кліматичні умови

Клімат району — помірно-континентальний. Над Кривим Рогом сформувався унікальний мікроклімат “острова тепла”: температура в середньому на 1,8 °C вища, ніж у навколишніх районах. Особливо помітне це в зимовий період. Часто спостерігаються тумани, смог, зниження прозорості атмосфери через вплив промислових викидів.

Адміністративно-територіальний устрій (станом на 2020 рік)

Після укрупнення у 2020 році до складу новоутвореного Криворізького району увійшли 15 територіальних громад:

Міські громади:

  • Криворізька (м. Кривий Ріг)
  • Апостолівська (м. Апостолове)
  • Зеленодольська (м. Зеленодольськ)

Селищні громади:

  • Софіївська (смт Софіївка)
  • Широківська (смт Широке)
  • Девладівська (смт Девладове)

Сільські громади:

  • Вакулівська (с. Вакулове)
  • Глеюватська (с. Глеюватка)
  • Гречаноподівська (с. Гречані Поди)
  • Грушівська (с. Грушівка)
  • Карпівська (с. Карпівка)
  • Лозуватська (с. Лозуватка)
  • Нивотрудівська (с. Нива Трудова)
  • Новолатівська (с. Новолатівка)
  • Новопільська (с. Новопілля)

Господарство і промисловість

Криворізький район традиційно асоціюється з гірничо-металургійним комплексом. Промисловість зосереджена переважно у місті Кривий Ріг, однак у сільських громадах розвинуте:

  • сільське господарство (зернові, технічні культури, тваринництво),
  • видобуток корисних копалин (граніт, будівельний камінь),
  • виробництво будматеріалів.

У районі збереглися залишки степових природних ландшафтів, археологічні пам’ятки, а також численні пам’ятники історії, пов’язані з подіями Другої світової війни. Активно функціонують будинки культури, школи мистецтв, краєзнавчі музеї у територіальних громадах.