Проспекти на старих фото тягнуться рівно, з майже військовою дисципліною. Будинки стоять у шеренгах, але кожен із них має власний характер, захований у деталях: балконах, що дивляться вдалечінь, карнизах, які знають більше про погоду, ніж синоптики, і вікнах, що пам’ятають обличчя перших мешканців. Це архітектура, яка вірила в майбутнє так само серйозно, як у бетон.

Дещо інше: