Тюркські народи — велика історико-етнолінгвістична спільнота народів Євразії, об’єднаних спорідненими тюркськими мовами, спільними елементами історичного походження, культури та традицій. Вони є однією з найчисельніших і найпоширеніших етнічних груп світу.
Походження та формування
Формування тюркських народів відбувалося протягом I тис. н. е. в регіонах:
- Алтай
- Південний Сибір
- Центральна Азія
Саме тут виникли ранні тюркські племінні союзи, зокрема:
- Тюркський каганат (VI–VIII ст.)
- Уйгурський каганат
- Кипчацькі та огузькі об’єднання
Унаслідок міграцій тюркські племена поширилися від Сибіру та Монголії до Балкан, Кавказу і Малої Азії.
Географія розселення
Сьогодні тюркські народи проживають на величезній території:
- Центральна Азія (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан)
- Сибір і Поволжя
- Кавказ
- Мала Азія (Туреччина)
- Східна Європа
- Близький Схід
- Західний Китай (Сіньцзян)
Загальна чисельність тюркських народів перевищує 170–180 мільйонів осіб.
Основні тюркські народи
Огузька група
- Турки
- Азербайджанці
- Туркмени
- Гагаузи
Кипчацька група
- Казахи
- Киргизи
- Татари
- Башкири
- Карачаївці
- Балкарці
- Каракалпаки
- Кримські татари
- Ногайці
Карлуцька (уйгурська) група
- Узбеки
- Уйгури
Сибірська група
- Якуты (саха)
- Алтайці
- Хакаси
- Тувинці
- Шорці
- Долгани
Окремі або перехідні групи
- Чуваші (мають найархаїчнішу тюркську мову)
- Саларці
Тюркські мови
Тюркські мови утворюють єдину мовну сім’ю, яка входить до ширшого алтайського мовного кола (це питання є дискусійним у науці).
Характерні риси:
- аглютинативна структура;
- гармонія голосних;
- відсутність роду;
- чітка система відмінків і суфіксів.
Писемність історично змінювалася:
- орхон-єнісейські руни;
- арабська графіка;
- кирилиця;
- латиниця (у сучасних державах).
Антропологічні риси
Тюркські народи демонструють значну різноманітність:
- від європеоїдних рис (у західних тюрків);
- до монголоїдних (у сибірських і центральноазійських).
Це результат багатовікових контактів і змішаного походження.
Традиційний спосіб життя
Історично більшість тюркських народів були:
- кочовими або напівкочовими скотарями;
- займалися розведенням коней, овець, верблюдів;
- практикували військову організацію кочового типу.
Водночас частина тюрків:
- займалася землеробством;
- створювала міські цивілізації (Середня Азія, Мала Азія).
Релігія і світогляд
Давні вірування
- Тенгріанство (культ Неба — Тенгрі)
- анімізм
- культ предків
Пізніші релігії
- Іслам (сунітський і шиїтський) — домінуючий
- Православ’я (чуваші, частина якутів)
- Буддизм (тувинці, частина алтайців)
- Шаманізм (збережений у Сибіру)
Державність і культура
Тюркські народи створили численні держави:
- Тюркські каганати
- Хозарський каганат
- Золота Орда
- Османська імперія
- Сучасні національні держави
Культурна спадщина включає:
- епос (наприклад, «Манас»);
- усну поезію;
- орнаментику;
- військову та кінну традицію.
Сучасний стан
Сьогодні тюркські народи:
- мають власні незалежні держави;
- відіграють важливу роль у політиці, економіці та культурі Євразії;
- співпрацюють у межах міжнародних організацій.
Тюркські народи — це одна з найвпливовіших і найчисельніших етнокультурних спільнот світу, що має спільну мовну основу, багату історію кочових і осілих цивілізацій та значний вплив на розвиток Євразії від давнини до сучасності.
Сучасні тюркські етнічні групи
| Етнонім | Чисельність | Розселення |
| Азербайджанці | 31 млн. | Азербайджан, Іран, Грузія |
| Алтайці | 75 тис. | Алтай |
| Балкарці | 112 тис. | Кабардино-Балкарія |
| Башкири | 1.5 млн. | Башкортостан |
| Волзькі татари | 6, 2 млн. | Татарстан, Башкортостан |
| Гагаузи | 120 тис. | Модлова |
| Долгани | 13 тис. | Таймир |
| Ейну | 60 тис. | Сінцзян |
| Казахи | 15 млн. | Казахстан, Алтай |
| Кримчаки | 1 тис. | Україна |
| Каракалпаки | 800 тис. | Узбекистан |
| Карачаївці | 350 тис. | Карачаєво-Черкесія |
| Кашкайці | 1,7 млн. | Іран |
| Киргизи | 6 млн. | Киргизія, Сінцзян |
| Кримські караїми | 2 тис. | Україна |
| Кримські татари | 500 тис. | Україна |
| Кумандинці | 2,9 тис. | Алтай, Кемерівщина |
| Кумики | 800 тис. | Дагестан |
| Нагайбаки | 8 тис. | Челябинщина |
| Ногайці | 110 тис. | Дагестан, Карачаєво-Черкесія |
| Салари | 100 тис. | Сінцзян |
| Сибірські татари | 6 тис. | Сибір |
| Сойоти | 3,6 тис. | Бурятія |
| Теленгіти | 4 тис. | Алтай |
| Телеути | 2, 7 тис. | Кемерівщина |
| Тофалари | 800 | Тофаларія |
| Тубалари | 2 тис. | Алтай |
| Тувинці | 270 тис. | Тува |
| Турки | 75 млн. | Мала Азія, Кіпр |
| Туркмени | 8 млн. | Туркменістан |
| Тюрки Ілі |
Сіньцзян, Казахстан | |
| Узбеки | 31 млн. | Узбекистан, Афганістан, Пакистан, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Туркменістан, Китай. |
| Уйгури | 12 млн. | Сінцзян |
| Челканці | 1,1 тис. | Алтай |
| Чуваші | 1.5 млн. | Чувашія |
| Чулимці | 355 | Томщина, Красноярщина |
| Фуйські киргизи | 1,4 тис. | Хейлунцзян |
| Хакаси | 75 тис. | Хакасія |
| Халаджі | 42 тис. | Туркменістан, Іран |
| Хорасанські тюрки | 1 млн. | Іран, Туркменістан |
| Хотони | 10 тис. | Монголія |
| Цаатани | 282 | Монголія |
| Шорці | 8 тис. | Кемерівщина |
| Югури | 13 тис. | Сунань-Югурський автономний повіт |
| Якутія | 500 тис. | Якутія |