Палац Закревських у селі Березова Рудка на Полтавщині — один із найвідоміших садибно-паркових комплексів Лівобережної України XVIII–XIX століть. До складу ансамблю входять палац, флігелі, великий ландшафтний парк, а також унікальна для України споруда — піраміда-усипальниця родини Закревських. Комплекс пов’язаний із відомим козацько-дворянським родом Закревських та має важливе культурне значення, зокрема завдяки перебуванню тут Тараса Шевченка.
Географічне розташування
Архітектурний ансамбль розташований у селі Березова Рудка (колишній Пирятинський район Полтавської області). Село лежить на межі Полтавської та Київської областей приблизно за 30 км від міста Пирятин.
Садибно-парковий комплекс займає значну територію — близько 110 гектарів, з яких приблизно 45 гектарів становить парк із різноманітними видами дерев і чагарників.
Історія маєтку Закревських
Історія садиби почалася у XVIII столітті.
У 1752 році генеральний бунчужний Війська Запорозького Йосип Закревський придбав хутір Березова Рудка у нащадків гетьмана Івана Скоропадського. Відтоді село стало родинним маєтком Закревських і залишалося ним понад півтора століття.
Протягом наступних десятиліть кілька поколінь родини розбудовували садибу, створивши великий палацово-парковий ансамбль.
Перший мурований палац у класичному стилі було зведено наприкінці XVIII — на початку XIX століття, однак він згорів під час пожежі.
У 1838 році палац перебудували за проектом архітектора Євгена Червінського. Нова будівля стала центральним елементом садиби.
Родина Закревських володіла маєтком до революційних подій початку XX століття. Після 1917 року садибу було націоналізовано, а згодом використано для навчальних закладів.
Архітектура палацу
Центральна будівля маєтку — двоповерховий палац у стилі необароко з елементами класицизму.
Основні особливості споруди:
- видові тераси;
- еркери на фасадах;
- великі аркові вікна;
- просторі зали з високими стелями.
Особливою окрасою палацу була велика бальна зала, де відбувалися світські прийоми, театральні вистави та танці. Її площа становила приблизно 230 м², а висота стелі досягала 8 метрів.
Сходи палацу, що збереглися донині, були збудовані без використання цвяхів — складна дерев’яна конструкція тримається завдяки точному з’єднанню елементів.
Парк садиби
Навколо палацу було створено великий ландшафтний парк, який відігравав важливу роль у композиції ансамблю.
Його площа становила близько 45 гектарів, а на території росло понад 40 видів дерев і чагарників.
У центрі садиби знаходився фонтан, а з оглядової тераси палацу відкривався вид на парк і садибний двір.
Піраміда-усипальниця Закревських
Найбільш незвичайною пам’яткою комплексу є піраміда-усипальниця родини Закревських.
Її було споруджено у 1899 році Гнатом (Ігнатієм) Закревським як родинний склеп.
Архітектурні особливості
- висота — близько 9 метрів;
- споруда має форму давньоєгипетської піраміди;
- всередині містилася каплиця з вівтарем;
- під землею розташовувався склеп для поховань.
Стіни піраміди були прикрашені біблійними цитатами та розписами в єгипетському стилі.
За однією з версій, ідея будівництва виникла після подорожей Закревського до Єгипту та захоплення єгипетською культурою, популярною в Європі наприкінці XIX століття.
Таємна тимчасова садиба
У межах маєтку існували також допоміжні будівлі — флігелі та гостьові будинки.
Один із таких флігелів використовувався як гостьова або тимчасова садиба, де зупинялися гості власників. Саме в такому будинку під час відвідин Березової Рудки проживав Тарас Шевченко.
Флігелі були збудовані у скромнішому стилі класицизму і слугували житлом для гостей, управляючих маєтком та прислуги.
Тарас Шевченко і Березова Рудка
Садиба Закревських має важливе значення для історії української культури.
У 1840-х роках маєток неодноразово відвідував Тарас Шевченко, який товаришував із братами Віктором та Платоном Закревськими.
Існує легенда, що поет був закоханий у одну з представниць родини Закревських — Ганну Закревську. Саме перебування в цьому маєтку стало джерелом натхнення для низки його творів.
Подальша доля комплексу
Після революції 1917 року маєток було розграбовано, а значну частину майна втрачено.
У радянський період будівлі комплексу використовувалися для навчальних закладів.
З 1929 року на території садиби почав діяти навчальний заклад аграрного профілю, який згодом перетворився на Березоворудський фаховий коледж.
Сучасний стан
Сьогодні більшість споруд комплексу збереглися, хоча перебувають у різному стані збереження.
На території функціонують:
- навчальний заклад;
- історико-краєзнавчий музей;
- туристичні екскурсії до палацу, парку та піраміди.
Палац і парк поступово реставруються, часто за участю студентів та викладачів коледжу.
Значення пам’ятки
Садиба Закревських є важливою пам’яткою:
- архітектури XVIII–XIX століть;
- історії українського дворянства;
- культурної спадщини, пов’язаної з Тарасом Шевченком.
Комплекс вирізняється унікальним поєднанням палацово-паркового ансамблю та єгипетської піраміди, що робить його одним із найбільш незвичайних історико-архітектурних об’єктів України.