В’язкість води

В’язкість води — це її здатність чинити опір плину, тобто «внутрішнє тертя» між шарами рідини. Простіше кажучи, в’язкість визначає, наскільки “текуча” чи “густа” вода.

• Динамічна в’язкість води при 20°C ≈ 1.002 × 10⁻³ Па·с (паскаль-секунд) або 1.002 мПа·с (міліпаскаль-секунд).
• Кінематична в’язкість при тій же температурі ≈ 1.004 × 10⁻⁶ м²/с.

Як змінюється в’язкість з температурою:

• При низьких температурах (наприклад, 0°C) вода стає в’язкішою (~1.79 мПа·с).
• При вищих температурах — навпаки, менш в’язка:
  • при 40°C ≈ 0.653 мПа·с,
  • при 100°C ≈ 0.282 мПа·с.

Це тому, що молекули при нагріванні рухаються швидше й легше ковзають одна повз одну.

Де це важливо?

• У гідравліці — для розрахунків потоку через труби.
• У біології — рух води в клітинах та тканинах.
• У технологіях — наприклад, при охолодженні машин або в харчовій промисловості.