Диканський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Полтавської області України. Існував до 2020 року, коли був ліквідований у межах адміністративно-територіальної реформи. Адміністративним центром району було селище міського типу Диканька.
На момент припинення існування населення району становило близько 19,7 тис. осіб. Територіально район охоплював 58 населених пунктів, з яких усі були сільськими, за винятком райцентру — смт Диканька. Район поділявся на одну селищну раду та декілька сільських рад.
Розташований у центральній частині Полтавської області, Диканський район межував із:
- Зіньківським районом (на північному заході),
- Котелевським районом (на північному сході),
- Полтавським районом (на сході та півдні),
- Решетилівським і Шишацьким районами (на заході).
Територією району протікають річки Ворскла, Ковжиха, Вільхова Говтва, Доброшин, Бистра, Кратова Говтва, Середня Говтва, Гараганка.
Природні ресурси
На території району розвідано поклади газоконденсату, будівельного піску, цегельної та керамзитової сировини, що використовувалися в місцевій промисловості.
Природно-заповідний фонд
Особливою природною цінністю району є регіональний ландшафтний парк «Диканський» загальною площею 12 176 га. До його складу входять:
- Бузковий гай
- Ялиновий гай
- Писарівщинський парк (пам’ятка садово-паркового мистецтва, заснований на початку XIX ст.)
- Кочубеївські дуби
- Фесенкові горби — зоологічний заказник (70,2 га)
- Відслонення пісковиків у с. Михайлівка (геологічна пам’ятка)
Також на території району розташована ботанічна пам’ятка природи «Пустовітка» поблизу с. Василівка, заповідне урочище «Яворівщина» (75 га, с. Міжгір’я) та інші об’єкти природоохоронного значення.
Окрему природоохоронну цінність становить Парасоцький ліс, пам’ятка природи державного значення.
Культурна спадщина
Диканський район відомий пам’ятками архітектури XVIII—XIX століть, серед яких:
- Троїцька церква (1730 р.)
- Миколаївська церква (1794 р., архітектор М. Львов) із дзвіницею (1810 р., архітектор Л. Руска)
- Тріумфальні ворота (1827 р.), зведені на честь приїзду імператора Олександра І (архітектор Л. Руска)
У районі також розташовані пам’ятки монументального мистецтва, археології та історії, які є свідченням багатої культурної спадщини краю.