Припустимо, у вас є якась складна проблема. Вона вас муляє, присутня постійно, вона у вашій підсвідомості.
Існує гіпотеза про розширений розум – це коли у вашому мислительному процесі так чи інакше примають участь речі, які ви використовуєте.
Спробуємо це використати.
Завжди є якась одноманітна побутова робота, що не потребує значних розумових зусиль. Те, що ви можете робити більш-меньш механічно.
Наприклад прибирання, впорядкування чогось. Насправді це є ніщо інще як боротьба з ентропією і створення негентропії.
Отож, ви ставите завдання – вирішити оту свою проблему – і заганяєте її в підсвідомість, Тобто “розміщуєте замовлення” у власного розширеного розуму на віднаходження варіантів вирішення проблеми.
Зацим починаєте ту механічну роботу з впорядкування/прибирання (насправді створення негентронії). Це і є “несуча частота”, на фоні якого ваш розширений розум шукає вирішення проблеми. Це як відмивання руди. Процес (прибирання і підсвідомий мислительний) іде, накопичується критична маса негентропії, і в певний момент на вас починають сипатися повідомлення – як це має бути вирішено.
Примітка: важливо “розміщувати запит” українською мовою. Це повязано з певними загальними особливостями української мови.
А саме – Україна є прабатьківщиною приблизно половини людства. Це – індоарії чи індоєвропеці. Колись тут приручили коня, запряги його у воза (колесо!) – і розселились від Ірландії до Індії.
І природньо, що українська мова є, можливо, найближчою до прамови індоаріїв-індоєвропеців, якою колись говорили люди тут. Очевидно, що прамова виникала з природних звуків, які люди чули навколо. Отже її слова глибоко закорінені в підсвідомості. А ми ж якраз звертаємося до підсвідомості…