Як на фронті зʼявились дрони-камікадзе
Швайгер цікавився темою війни з дитинства. У 2020 році під час риболовлі з другом йому прийшла ідея, яка стала історичною.
Та втілити її Швайгер зміг лише через два роки на Харківщині, уже під час російсько-української війни. І те, що починалось як пригода, зрештою, перетворилось на окрему галузь. Якою була ситуація з безпілотниками у 2022-му в Україні, що таке «війна від першої особи», кого уразили під час першого задокументованого вильоту FPV-дрона камікадзе, та завдяки чому ворогу вдається не відставати від України у галузі FPV-дронів — аналізують Сергій Стерненко, Марія Берлінська, Тарас Чмут та керівник мілітарного напрямку з фонду Сергія Притули Богдан Данилів.
Чи вміє держава купувати дрони?
Франик був на заробітках, коли почалася повномасштабна війна. Він одразу попросив свого керівника про розрахунок і вирушив додому. У бригаді волинської ТРО займався аеророзвідкою, і коли отримав пропозицію вчитись працювати з FPV-дронами, то не розумів, про що йдеться, і відмовлявся. Та виявилось, що у Франика справжній талант керувати дронами-камікадзе, він став спершу взводним, а потім ротним. Журналісти познайомилися з Фраником, коли шукали куплені державним коштом FPV-дрони камікадзе. Спершу безрезультатно, та коли знайшли, виявилось, на них багато скарг. Чи змінилася ситуація з якістю дронів, чи вдалося державі випередити волонтерів у кількості постачання та що корисного для ринку безпілотників зробило Міністерство цифрової трансформації у 2023 році.
Коли донати стануть непотрібними
Айтівець Паха отримав відмову у мобілізації на початку повномасштабної війни, та наполіг на своєму і згодом з ТРО потрапив до 5-ї штурмової бригади. У батальйоні розвідки у нього свій невеличкий підрозділ з двома майстернями. Паха та його хлопці знайшли спосіб не лише отримувати достатньо дронів, але й збирати гроші на витратні матеріали. Та чи варто українцям і далі скидатись на дрони, що буде, коли вони перестануть донатити, і що держава ніколи не зробить швидше за волонтерів.