Агатангел Юхимович Кримський (15 січня 1871, Володимир‑Волинський — 25 січня 1942, Кустанай, Казахська РСР) — видатний український сходознавець, мовознавець, орієнталіст, славіст, історик, письменник і перекладач, один із засновників Української академії наук. Він створив школу вивчення Сходу в Україні, перекладав класичні східні твори та значно вплинув на розвиток української науки й культури.
Походження та освіта
Кримський народився у Володимирі‑Волинському. Батько мав кримськотатарське походження, мати — польсько‑литовське. Освіту здобував у Острозькій та Київській гімназіях, навчався в Колегії Павла Ґалаґана, Лазаревському інституті східних мов у Москві та на історико‑філологічному факультеті Московського університету, де опанував численні класичні та східні мови.
Наукова діяльність
Кримський володів від 60 до понад 100 мовами, серед яких арабська, перська, турецька, санскрит, грецька, латинська та слов’янські мови. Починаючи з 1898 року, він викладав у Лазаревському інституті, здійснював наукові поїздки до Сирії й Лівану та досліджував культуру арабського світу. Написав понад тисячу наукових праць з мовознавства, історії та культури Сходу.
Роль у наукових інституціях
У 1918 році Кримський став одним із засновників Всеукраїнської академії наук, обіймав посади постійного секретаря та голови історико‑філологічного відділення. Був професором Київського університету, директором Інституту української наукової мови, очолював комісії з правопису та діалектології.
Літературна та перекладацька діяльність
Кримський автор романів, поезій і новел, перекладав твори Хафіза, Омара Хайяма, Сааді та інших. Його збірки включають «Пальмове гілля» та «Бейрутські оповідання». Він також займався літературознавчими дослідженнями української та східної літератури.
Українська ідентичність та громадська позиція
Хоча не був етнічно українцем, Кримський прийняв українську культурну ідентичність і активно працював над розвитком української науки та культури. Тісно співпрацював із провідними діячами інтелігенції: Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою, Іваном Франком, Сергієм Єфремовим.
Репресії та смерть
У 1930‑х роках радянська влада обмежила його наукову діяльність. У 1941 році Кримського заарештували як «ідеолога українського націоналізму» та заслали до Казахстану, де він помер 25 січня 1942 року у Кустанайській тюрмі. Після смерті його ім’я було реабілітоване, а ЮНЕСКО визнало його видатним діячем світової культури.
Значення та спадщина
Агатангел Кримський залишив величезну спадщину у мовознавстві, сходознавстві, історії та літературі. Його праці та переклади досі є ключовим джерелом для дослідників культури й мов народів Сходу. Його ім’я увічнене в наукових преміях, установах та проєктах.