Ядерна бомба Mark 13 та її варіант ядерна боєголовка W-13 були частиною серії експериментальних ядерних озброєнь США, розроблених на початку 1950-х років. Вони були створені на основі успіху попередніх бомб Mark 4 і Mark 3, які використовувалися в кінці Другої світової війни, і стали основою для бомби Mark 6.

Ось основні моменти:

Ядерна бомба Mark 13

  • Розміри та вага: Mark 13 була майже ідентична за розмірами своїй попередниці, бомбі Mark 6. Її діаметр складав 61 дюйм (150 см), довжина — 128 дюймів (320 см), вага — приблизно 7 400 фунтів (3 300 кг).
  • Конструкція: Бомба використовувала 92-точкову систему імплозії, схожу на ту, що була в Mark 6, яка застосовувала високо збагачений уран і складну конфігурацію вибухових лінз для створення необхідних умов для ядерного вибуху.

Ядерна боєголовка W-13

  • Розміри та вага: W-13 була меншим варіантом, спеціально розробленим для використання з ракетами Redstone та крилатими ракетами Snark. Вона мала діаметр 58 дюймів (145 см) і довжину 100 дюймів (250 см), вага становила від 6 000 до 6 500 фунтів (2 700—2 900 кг).

Випробування та розгортання

  • Випробування: Бомба Mark 13 була протестована під час операції Upshot–Knothole в 1953 році, з тестом Harry 19 травня 1953 року. Оцінений вихідний заряд становив 32 кілотонни.
  • Застарілість: Попри проведення випробувань, швидкий розвиток термоядерних технологій, зокрема після тесту Ivy Mike в листопаді 1952 року, зробив бомбу Mark 13 застарілою. Розробка більш передових термоядерних бомб призвела до припинення виробництва Mark 13.
  • Скасування: Бомба Mark 13 була скасована в серпні 1953 року, а боєголовка W-13 — у вересні 1953 року, ще до того, як вони були введені в експлуатацію.

Варіанти

  1. Mark 18: Відома як «Супер Ореллойн Бомба» (SOB), ця бомба використовувала систему імплозії Mark 13, але мала більшу ядерну частину з високо збагаченого урану (Oralloy). Це була найбільша чисто фісійна ядерна бомба, яку коли-небудь випробовували, з вихідним зарядом понад 500 кілотонн. Було випущено близько 90 одиниць, і вона перебувала на службі з 1953 по 1956 рік.
  2. Mark 20: Це був планований наступник Mark 13, який був трохи меншим і важив лише 6 400 фунтів (2 900 кг) у порівнянні з 7 400 фунтами (3 300 кг) у Mark 13. Дослідження Mark 20 також було припинено, коли була зупинена розробка Mark 13.

Бомба Mark 13 є прикладом перехідного проекту на ранньому етапі Холодної війни, і її розробка була швидко потіснена більш передовими термоядерними озброєннями, які з’явилися після неї.

Дещо інше: