Нахабіне — це робоче селище (урбанізований населений пункт без статусу міста) у Міському окрузі Красногорськ Московської області . Він розташований приблизно 32 км на захід від Москви (за межами Московської кільцевої автомобільної дороги, МКАД) і є одним із найбільших за населенням поселень у Росії, що не має статусу міста.

Історія

Нахабіне вперше згадується як село у 1482 році, коли воно належало родині бояр Плєщєєвих. У 1534 році село перейшло у володіння Троїцької лаври Сергія Радонезького. Назва Нахабіно походить від назви річки Нахабинка, що протікає поруч.

У 1938 році Нахабіне отримало статус робочого селища. Під час радянської епохи тут було створено виробничі підприємства, а в 1933 році на території поблизу проводилися випробування перших радянських ракет GIRD‑9 і GIRD‑10.

У рамках муніципальної реформи 2005 року було створено Нахабінське міське поселення, яке включало Нахабіне та кілька сусідніх сіл. У 2017 році це муніципальне утворення скасували, і Нахабіне увійшло до складу територіального управління Красногорського міського округу.

Географія

Нахабіне розташоване в центральній частині Росії в межах Московської області, у зоні змішаного лісового поясу. Поселення тягнеться вздовж Ризького напрямку залізниці, що забезпечує зручні транспортні зв’язки з Москвою та іншими містами області.

Населення

За даними перепису 2010 року, населення Нахабіне становило 36 546 осіб. За даними оцінок Федеральної служби державної статистики, чисельність населення значно зросла у 2020‑х роках і станом на початок 2025 року може перевищувати 50 000 – 56 000 жителів.

Адміністративний статус

Нахабіне має статус робочого селища й адміністративно підпорядковане місту Красногорськ у складі міського округу. Статус селища було підтверджено з моменту його утворення у XX столітті й зберігається сьогодні.

Економіка

Економіка Нахабіне традиційно орієнтована на невеликі промислові підприємства та виробництво, включно з автомобільним депо, асфальтовим заводом і технопарком, де виготовляють штучний камінь, меблі та інші товари. Тут також діє Центральний науково‑дослідний та випробувальний інститут інженерних військ Міністерства оборони Росії.

Транспорт

Через Нахабіне проходить залізнична лінія Ризького напрямку Московської залізниці — тут є станція Нахабіне, відкрита у 1901 році та реконструйована у 2020 році, що забезпечує швидке сполучення з Москвою й іншими населеними пунктами Московської області.

Інфраструктура

Поселення має розвинену інфраструктуру: житлові квартали, магазини, школи, дитячі садки та установи обслуговування. Через близькість до Москви багато жителів щоденно їздять на роботу до столиці або працюють у місцевому бізнесі.

Культура та спорт

У Нахабіне проводяться місцеві культурні та спортивні заходи, функціонують клуби й гуртки для дітей і дорослих. Поселення відоме також як локація для зйомок радянських і російських кінопроєктів — зокрема фільму «Тимур і його команда» (1940 рік) і серіалу «Солдати» (2004–2010 роки).

Природа та клімат

Клімат Нахабіне — помірно‑континентальний із холодною зимою та теплим літом, характерним для московського регіону. Поселення оточене змішаними лісами та невеликими водними об’єктами, що створює сприятливе середовище для відпочинку й активного дозвілля.