W27 — американська термоядерна боєголовка, розроблена в середині 1950-х років для оснащення крилатих ракет морського базування SSM-N-8 Regulus I. Вона була частиною раннього етапу ядерного озброєння ВМС США, що передувало розвитку більш сучасних систем ядерного стримування.
Розробка та виробництво
Розробка боєголовки W27 була ініційована в середині 1950-х років, а її серійне виробництво тривало з 1958 по 1959 рік. Всього було виготовлено 20 одиниць цієї боєголовки, які призначалися для оснащення ракет SSM-N-8 Regulus I, що використовувалися на атомних підводних човнах типу USS Growler (SSG-577). Ці ракети мали дальність до 1 000 км і були здатні нести ядерну боєголовку W27. В 1964 році програма з оснащення ракет Regulus I була припинена, і боєголовки W27 виведені з експлуатації.
Технічні характеристики
- Тип: Термоядерна боєголовка
- Діаметр: 790 мм (31 дюйм)
- Довжина: 1 900 мм (75 дюймів)
- Маса: 1 270 кг (2 800 фунтів)
- Вибухова потужність: 2 мегатонни тротилового еквівалента
- Кількість виготовлених одиниць: 20
- Розробник: Лабораторія радіаційних досліджень Каліфорнійського університету (тепер Лоренс-Ліверморська національна лабораторія)
Застосування
Боєголовка W27 була призначена для оснащення крилатих ракет SSM-N-8 Regulus I, які використовувалися на атомних підводних човнах типу USS Growler. Ці ракети мали дальність до 1 000 км і були здатні нести ядерну боєголовку W27. В 1964 році програма з оснащення ракет Regulus I була припинена, і боєголовки W27 виведені з експлуатації.
Ядерна боєголовка W27 була важливим етапом у розвитку ядерного озброєння ВМС США. Хоча вона мала обмежене застосування і була виведена з експлуатації вже в середині 1960-х років, її розробка та використання відображають ранні етапи інтеграції ядерних технологій у морські сили США.