Китай — найбільша країна Східної Азії і найбільш густонаселена у світі з понад 1,4 мільярдами жителів. Столиця — Пекін, а економічний центр — Шанхай. Китай має давню історію, яка налічує кілька тисячоліть, з великим внеском у світову культуру, науку й мистецтво. Економіка країни є другою за величиною у світі, з особливим акцентом на виробництві, технологіях і торгівлі. Китай відомий своїми природними чудесами, такими як Велика Китайська стіна, та унікальними традиціями, включаючи китайську кухню і бойові мистецтва.

Географія Китаю

Географія Китаю є однією з найбільш різноманітнихі. Це величезна країна, яка охоплює різні типи ландшафтів — від гірських хребтів і пустель до річкових долин і рівнин.

1. Загальна площа та розташування

  • Площа: Близько 9,6 мільйонів квадратних кілометрів, Китай є четвертою за величиною країною у світі після Росії, Канади та США.
  • Розташування: Знаходиться у Східній Азії. Межує з 14 країнами, включаючи Росію, Індію, Монголію, Казахстан і Північну Корею, що робить його однією з найбільш прикордонних держав у світі.

2. Гори та височини

  • Гімалаї: Найвищий гірський хребет у світі, частково розташований на південному заході Китаю. Тут знаходиться найвища вершина Землі — гора Еверест (Джомолунгма), висотою 8848 м.
  • Тибетське нагір’я: Це найбільше та найвище плато у світі, розташоване на заході Китаю. Його називають “дахом світу”, оскільки висота в середньому сягає 4000-5000 метрів.
  • Памір та Тянь-Шань: Гірські хребти, розташовані на північному заході країни.

3. Рівнини та низовини

  • Північнокитайська рівнина: Одна з найбільш густонаселених і сільськогосподарськи важливих частин Китаю. Тут розташовані великі міста, такі як Пекін і Тяньцзінь.
  • Маньчжурська рівнина: Велика рівнина на північному сході країни, важливий промисловий регіон.

4. Річки

  • Хуанхе (Жовта річка): Протяжністю понад 5400 км, вона є однією з найдовших річок у Китаї та вважається “колискою китайської цивілізації”.
  • Чанцзян (Янцзи): Найдовша річка в Азії (близько 6300 км) і третя у світі. Має велике економічне значення, оскільки на ній розташована найбільша в світі ГЕС — “Три ущелини”.
  • Перлова річка: Розташована на півдні Китаю, ця річка протікає через такі міста, як Гуанчжоу та Шеньчжень.

5. Пустелі

  • Пустеля Гобі: Велика холодна пустеля на півночі Китаю та в Монголії. Вона займає близько 1,3 мільйона квадратних кілометрів.
  • Пустеля Такла-Макан: Розташована в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, є однією з найбільших піщаних пустель у світі.

6. Кліматичні зони

Китай має різноманітний клімат — від тропічного на півдні до субарктичного на півночі. Це призводить до значних сезонних коливань температури і дощів.

  • Південь Китаю (наприклад, провінція Гуандун) має тропічний клімат з теплими і вологими умовами.
  • Північний Китай має континентальний клімат із холодними зимами та жаркими літами.

7. Китайське узбережжя

  • Південно-Східне узбережжя: Уздовж східного узбережжя Китаю розташовані численні острови, включаючи острів Хайнань і Тайвань (хоча Тайвань має окремий політичний статус). Цей регіон є економічно розвиненим завдяки морським портам, таким як Шанхай.

8. Економічні регіони

  • Спеціальні економічні зони: На південному узбережжі Китаю розташовані такі міста, як Шеньчжень і Гуанчжоу, що є центрами високих технологій та промисловості.

9. Природні ресурси

Китай багатий на природні ресурси, включаючи вугілля, нафту, природний газ, залізну руду та рідкісні метали.

Населення Китаю

Станом на 2023 рік, населення Китаю складає приблизно 1,41 мільярда осіб, що робить його однією з найбільш густонаселених країн у світі. Проте, в останні роки Китай стикається з деякими демографічними викликами, такими як:

  1. Скорочення народжуваності: Після десятиліть політики “одна дитина”, яка була спрямована на контроль за зростанням населення, країна тепер має одну з найнижчих народжуваностей у світі. Хоча політика була пом’якшена в 2015 році, дозволивши родинам мати двох, а пізніше трьох дітей, це не призвело до очікуваного зростання народжуваності.
  2. Старіння населення: Велика частка населення Китаю зараз перебуває у віці старше 60 років, і очікується, що цей відсоток зростатиме, що створює значне навантаження на економічні та соціальні системи країни.
  3. Міграція до міст: Китай продовжує швидко урбанізуватися. Велика кількість людей переїжджає з сільських районів до міських центрів у пошуках роботи та кращих умов життя. Це призводить до швидкого зростання мегаполісів, таких як Пекін, Шанхай і Шеньчжень.

Етнічний склад населення Китаю

Китай є однією з найетнічно різноманітніших країн світу, в якій офіційно визнано 56 етнічних груп. Найбільша етнічна група — ханьці, на них припадає приблизно 91% населення. Решта 55 етнічних меншин мають свої унікальні культури, мови, традиції та історії. Ось основні етнічні групи Китаю:

1. Хань (汉族 / Hànzú)

  • Населення: Приблизно 1,3 мільярда осіб.
  • Розташування: Вони населяють майже всі регіони Китаю, становлять більшість населення у більшості провінцій.
  • Мова: Переважно мандаринська (путунхуа) та інші китайські діалекти (кантонська, у, мінь тощо).
  • Культура: Ханьці створили основу китайської цивілізації, включаючи більшість історичних династій.

2. Чжуан (壮族 / Zhuàngzú)

  • Населення: Приблизно 18 мільйонів.
  • Розташування: Гуансі-Чжуанський автономний район, а також провінції Юньнань, Гуандун.
  • Мова: Чжуанська мова, яка належить до тайської мовної групи.
  • Культура: Чжуанці мають багату культурну спадщину, включаючи народні пісні та унікальні релігійні практики.

3. Хуей (回族 / Huízú)

  • Населення: Приблизно 10 мільйонів.
  • Розташування: Провінції Нінся, Сіньцзян, Ганьсу, Цинхай, Хенань та інші.
  • Мова: Вони говорять китайською (мандаринською), але мають ісламські релігійні та культурні звичаї.
  • Культура: Основною релігією є іслам, вони відомі своїми культурними і релігійними святами, такими як Рамадан.

4. Ман (满族 / Mǎnzú)

  • Населення: Приблизно 10 мільйонів.
  • Розташування: Переважно в північно-східних провінціях Китаю, включаючи Ляонін, Цзілінь, Хейлунцзян.
  • Мова: Історично маньчжурська мова, але більшість маньчжурів говорять мандаринською.
  • Культура: Манчжури правили Китаєм під час династії Цін (1644-1912), і їхня культура мала значний вплив на китайську історію.

5. Уйгури (维吾尔族 / Wéiwú’ěrzú)

  • Населення: Приблизно 12 мільйонів.
  • Розташування: Сіньцзян-Уйгурський автономний район.
  • Мова: Уйгурська мова, що належить до тюркської групи мов.
  • Культура: Уйгури — мусульмани з тюркським корінням, їх культура тісно пов’язана з ісламом, зокрема в музиці, кухні та мистецтві.

6. Тибетці (藏族 / Zàngzú)

  • Населення: Приблизно 6 мільйонів.
  • Розташування: Тибетський автономний район, а також сусідні провінції Цінхай, Сичуань, Юньнань, Ганьсу.
  • Мова: Тибетська мова, що належить до тибето-бірманської мовної групи.
  • Культура: Тибетці практикують тибетський буддизм, що має глибокий вплив на їхнє повсякденне життя, зокрема через монастирі та релігійні обряди.

7. Ї (彝族 / Yízú)

  • Населення: Приблизно 9 мільйонів.
  • Розташування: Переважно в провінціях Юньнань, Сичуань та Гуйчжоу.
  • Мова: Ї належить до тибето-бірманської мовної групи.
  • Культура: Відома традиційна система писемності і унікальні звичаї.

8. Мяо (苗族 / Miáozú)

  • Населення: Приблизно 9 мільйонів.
  • Розташування: Гуйчжоу, Хунань, Юньнань, Сичуань, Гуандун.
  • Мова: Мяо належить до хмонг-мьєнської мовної сім’ї.
  • Культура: Відомі своїми багатими музичними і танцювальними традиціями, а також унікальними національними костюмами.

9. Тун (侗族 / Dòngzú)

  • Населення: Приблизно 3 мільйони.
  • Розташування: Провінції Гуйчжоу, Хунань і Гуандун.
  • Мова: Тун належить до тай-кадайської мовної групи.
  • Культура: Відомі дерев’яними архітектурними шедеврами, такими як “мостами вітру і дощу”, і колективними музичними традиціями.

10. Туцзя (土家族 / Tǔjiāzú)

  • Населення: Приблизно 8 мільйонів.
  • Розташування: Хунань, Хубей, Гуйчжоу та Чунцін.
  • Мова: Раніше використовували власну мову, але більшість туцзя зараз говорить китайською.
  • Культура: Зберегли свої унікальні обряди та народні пісні.

11. Корейці (朝鲜族 / Cháoxiǎnzú)

  • Населення: Приблизно 2 мільйони.
  • Розташування: Переважно в провінціях Цзілінь, Ляонін і Хейлунцзян.
  • Мова: Корейська.
  • Культура: Схожі з культурою Південної Кореї та КНДР, зберегли свої релігійні та культурні традиції.

Інші значущі етнічні групи включають:

  • Дай (傣族 / Dǎizú): Поширені в провінції Юньнань.
  • Лісу (傈僳族 / Lìsùzú): Говорять мовою лісу, поширені в Юньнані та Сичуані.
  • Насі (纳西族 / Nàxīzú): Мають унікальну релігію та письмову систему, живуть в Юньнані.
  • Казахи (哈萨克族 / Hāsàkèzú): Переважно в Сіньцзяні.
  • Маньчжури (满族 / Mǎnzú): Переважно в північно-східних регіонах.

Мови Китаю

У Китаї існує велике мовне різноманіття, яке відображає його багатонаціональну структуру. Офіційною мовою країни є китайська мова (мандаринська або путунхуа), але в різних регіонах також говорять багатьма іншими мовами та діалектами. Розглянемо основні мовні групи та мови, поширені в Китаї:

1. Китайська мова (汉语 / 漢語)

  • Путунхуа (普通话): Офіційна мова Китаю, яка також є однією з шести офіційних мов ООН. Путунхуа базується на пекінському діалекті та є стандартною мовою для освіти, ЗМІ та урядових установ. Нею говорить більшість населення.
  • Діалекти китайської мови: Китайська мова має багато діалектів, які часто відрізняються настільки, що їх носії не можуть розуміти один одного. Основні групи діалектів:
    • Юе (粤语), або кантонська мова: Поширена в провінції Гуандун, Гонконгу та Макао.
    • У (吴语): Говорять у регіоні Шанхаю та прилеглих провінціях.
    • Мінь (闽语): Використовується в провінції Фуцзянь та на Тайвані.
    • Сян (湘语): Поширена в провінції Хунань.
    • Гань (赣语): Говорять у провінції Цзянсі.
    • Хакка (客家话): Поширена серед хакка, етнічної групи, яка мешкає у південних регіонах Китаю.

2. Тибето-бірманські мови

  • Тибетська (藏语): Основна мова в Тибетському автономному районі. Існує кілька діалектів тибетської мови, які різняться залежно від регіону.
  • Цян (羌语): Мова етнічної групи цян, яка проживає у провінції Сичуань.
  • На-хі (纳西语): Використовується народом на-хі в південно-західному Китаї, в основному в провінції Юньнань.

3. Монгольські мови

  • Монгольська (蒙古语): Основна мова автономного регіону Внутрішня Монголія. Монгольською говорять також у прикордонних регіонах Китаю, що межують із Монголією.

4. Тюркські мови

  • Уйгурська (维吾尔语): Основна мова уйгурів, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Це тюркська мова, яка має арабське письмо.
  • Казахська (哈萨克语): Говорять казахи, які також проживають у Сіньцзяні.

5. Корейська мова

  • Корейська (朝鲜语): Поширена серед корейської етнічної меншини, особливо в провінціях на північному сході, поблизу кордону з Північною Кореєю.

6. М’янманські та інші мови

  • У південно-західних провінціях, таких як Юньнань, розмовляють мовами, що належать до м’янманської та інших південно-східних мовних груп. Наприклад, бай та ї — це мови, якими користуються етнічні меншини в цих регіонах.

7. Тайські мови

  • Чжуанська (壮语): Офіційна мова Гуансі-Чжуанського автономного району, тісно пов’язана з тайськими мовами.

8. Манчжурська та тунгуські мови

  • Манчжурська (满语): Історично мова правлячої династії Цін, але нині майже зникла. Її носіїв залишилося дуже мало.
  • Сибірські мови: У північних регіонах Китаю розмовляють мовами тунгуської мовної групи, такими як евенкійська.

9. Мови Хойз

  • Арабська та перська: Мови хойз (етнічних мусульман), хоча нині вони рідко використовуються в щоденному житті, мають історичне значення в релігійних і культурних традиціях цієї громади.

Культура

  • Мова: Офіційною мовою є путунхуа (китайська мова), але в країні говорять безліч діалектів.
  • Релігія: У Китаї практикуються різні релігії, зокрема буддизм, даосизм і конфуціанство, а також існують численні традиційні вірування.
  • Традиції: Китай славиться своєю культурною спадщиною, включаючи музику, живопис, калиграфію, а також традиційні свята, такі як Китайський новий рік.

Культурно-географічне і економічне районування Китаю

Китай поділяється на кілька культурно-географічних і економічних регіонів. Основні з них включають:

  1. Південний Китай: Включає провінції, як-от Гуандун, Гуансі та Хайнань. Цей регіон відомий своєю тропічною природою, різноманітною культурою і розвиненими торгівельними зв’язками.
  2. Північно-Східний Китай (Дунбейн): Охоплює провінції Ляонін, Цзілінь та Хейлунцзян. Цей регіон має значну промислову базу та багаті природні ресурси.
  3. Центральний Китай: Включає провінції, як-от Хубей, Хунань та Аньхой. Цей регіон є важливим аграрним центром і має розвинену промисловість.
  4. Західний Китай: Охоплює такі провінції, як Сичуань, Юньнань, Гуйчжоу та Тибет. Цей регіон характеризується великою природною різноманітністю і меншим рівнем економічного розвитку.
  5. Північний Китай: Включає Пекін, Тяньцзинь і провінцію Хебей. Це політичний і культурний центр країни.
  6. Східний Тибет: Специфічний регіон, що має свою унікальну культуру та традиції, населений переважно тибетцями.

Дещо інше: