Критична енергія електрона Ec — це енергія, за якої втрати на гальмівне випромінювання дорівнюють іонізаційним втратам.

Радіаційна довжина X0 — це середня відстань, на якій:

  • енергія електрона зменшується в e разів за рахунок гальмівного випромінювання;
  • або 7/9 довжини вільного пробігу для утворення e+e- пар фотоном.

Оцінкові формули

Для твердих тіл:
Ec_MeV = 800 / (Z + 1.2)

Для газів:
Ec_MeV = 710 / (Z + 0.92)

Таблиця: критична енергія та радіаційна довжина

Речовина Z Ec, МеВ X0, г/см2 X0, см
Вода ~7.4 ~90 36.1 36.1
Повітря ~7.3 ~87 36.7 ~30000
Вуглець (C) 6 ~110 42.7 19.3
Алюміній (Al) 13 ~42 24.0 8.9
Залізо (Fe) 26 ~21 13.8 1.76
Мідь (Cu) 29 ~20 12.9 1.43
Свинець (Pb) 82 ~7.4 6.37 0.56
Вольфрам (W) 74 ~8.0 6.76 0.35
Уран (U) 92 ~6.5 6.00 0.32
Кремній (Si) 14 ~39 21.8 9.4
Сцинтилятор (NaI) ~50 ~11 10.0 3.7

Критичні енергії електронів Е крит і радіаційні довжини
r для різних речовин.

речовина

Критична енергія, Е крит (МеВ)

Радіаційна довжина, L r

г / см 2 см
Н 340 63.1 7 10 5
З 103 42.7 19.4
повітря 83 36.2 3 10 4
А1 47 24 8.9
Fe 24 13.8 1.77
Сu 21.5 12.9 1.4
Рb 6.9 6.4 0.5

Загальні закономірності

  • зі зростанням атомного номера Z:
    • критична енергія зменшується;
    • радіаційна довжина зменшується;
  • важкі елементи ефективні для:
    • гальмівного випромінювання;
    • електромагнітних калориметрів;
    • радіаційного захисту.

Критична енергія — енергія електрона, за якої радіаційні та іонізаційні втрати рівні.
Радіаційна довжина — характеристична довжина втрат енергії електрона та конверсії фотонів у речовині.