Підводний човен К‑8 — атомна бойова субмарина проекту 627 «Кит» (Изделие «Ноябрь»), що належала до Північного флоту СРСР. Водоналив становив біля 3065 тонн на поверхні і 4750 тонн під водою, довжина — 107,4 м, екіпаж — близько 104 осіб.
Аварія 1960 року
13 жовтня 1960 року, під час служби в Баренцевому морі, сталася аварія охолоджувальної системи через розрив трубки в парогенераторі. Екіпаж зробив тимчасову систему подачі аварійної охолоджувальної води, завдяки чому вдалося уникнути розплавлення активної зони реактора. Проте сталося витікання радіоактивних газів, що забруднили весь човен. Троє членів екіпажу отримали видимі опромінення, численні були піддані дозі до 1,8–2 Зв
Катастрофа 8–12 квітня 1970 року
Початок аварії
Під час великомасштабного навчання «Океан‑70» 8 квітня 1970 року в Бискайській затоці одночасно в двох відсіках К‑8 (III та VII) виникли пожежі через короткі замикання, що поширилися через систему кондиціювання. Обидва атомні реактори були негайно зупинені
Спроба евакуації і буксирування
Командир — капітан 2‑го рангу Всеволод Бессонов — наказав екіпажу покинути човен, але цей наказ скасували після прибуття буксирного судна. Декілька десятків чоловік (52 особи, включаючи Бессонова) повернулися на човен, що перебував на поверхні, й почали безуспішні спроби тримати його на плаву під час буксирування в штормових умовах
До пожежі вже загинули 8 моряків у закритих відсіках, а потім, через 80 годин боротьби з пожежею, отруєння чадним газом та затоплення — загинули всі, хто залишився на борту. 73 члени екіпажу врятувалися .
Загибель човна
12 квітня човен К‑8 затонув, не витримавши штормової погоди, на глибину понад 4 680 м, усього за приблизно 20 хвилин. На борту було 24 торпеди, у тому числі 4 з ядерними зарядами — вони залишилися невитягнутими .
Контекст і наслідки
- Найстрашніша трагедія: За кількістю загиблих моряків ця аварія — наймасштабніша в історії підводного флоту СРСР.
- Глибина уламків: Субмарина залягла на дні Бискайської затоки на глибині, майже на 1 км глибше за «Титанік» .
- Відсутність піднімального пориву: Жодного підйому або видимої радіаційної витоку не зафіксовано — реактор та торпеди не спричинили екологічної катастрофи
- Болгарський сухогруз «Авіор»: Рятувальну операцію проводив болгарський сухогруз «Авіор». Його екіпаж реагував на ситуацію, спускав шлюпки, рятував моряків: 20–23 людини були евакуйовані на борт .
- Затримка допомоги: Командування ВМФ СРСР не надавало негайної допомоги — розбиралися в деталях ситуації й особистому житті командира, що затримало допомогу.
- Відзнаки загиблих: Бессонов посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу, інші загиблі — нагороджені орденом Червоної Зірки. Водночас в СРСР вважалося: загибель в аварії — геройство, виживання — трибунал
Подія — трагедія кораблебудування та військової стратегії: К‑8, субмарина першого покоління атомних човнів СРСР, зазнала аварії, спричиненої технічними несправностями і людською нестійкістю. Спроби врятувати човен стали фатальними для значної частини екіпажу. Загибель підводного човна на великій глибині, без підйому, закрила доступ до остаточної перевірки стану її ядерного озброєння. Ця аварія залишила глибокий слід в історії Радянського флоту як одна з найтрагічніших подій.