Подвійне сліпе дослідження – експериментальна методика, яка використовується в багатьох природничих науках, а іноді й у соціальних науках.
Ця методика полягає в плануванні експерименту таким чином, щоб ні учасники, ні люди, які проводять експеримент, не мали доступу до ключової інформації, яка могла б вплинути на його хід.
Ця інформація доступна тільки головному координатору експерименту, який сам не бере участі в його проведенні, а займається аналізом його результатів після завершення збору всіх даних іншими людьми.
Наприклад, у разі дослідження ефектів нових ліків подвійне сліпе випробування полягає у випадковому розподілі пацієнтів на дві групи, одна з яких отримує досліджуваний препарат, а інша плацебо або препарат, який використовувався до цього часу.
Окремі пацієнти не інформуються, до якої групи вони належать, і це не відомо медичному персоналу, який безпосередньо працює з пацієнтами (медсестрам, що вводять препарат, лікарю, який аналізує стан здоров’я пацієнтів).
Лікар, який безпосередньо обстежує пацієнтів, збирає дані, які надсилає координатору тестування. Координатор порівнює ці дані зі списком пацієнтів і використовує статистичні методи для оцінки ефективності досліджуваного препарату.