Шишацький район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України. Адміністративним центром району було селище міського типу Шишаки. Населення району станом на 1 серпня 2012 року становило 21 165 осіб. У 1952–1962 роках район мав назву Гоголівський район. Район ліквідований 17 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи в Україні.
Шишацький район розташовувався у північно-східній частині Полтавської області, у межах Придніпровської низовини, на території лівобережної лісостепової зони. Площа району становила 790 км².
Район межував із Великобагачанським, Диканським, Зіньківським, Миргородським і Решетилівським районами Полтавської області. Височинна частина району представлена лівобережним підвищеним плато, що є винятком з правила Коріоліса, згідно з яким у північній півкулі вищими зазвичай є праві береги річок. Найвища точка — 168 метрів над рівнем моря.
Територією району протікали річки Псел, Грузька Говтва, Стеха та Грунь-Ташань.
Ґрунтовий покрив переважно представлений родючими чорноземами. Серед корисних копалин району — нафта, природний газ, глина, пісок, джерела мінеральних вод і торф (у невеликих кількостях).
До складу району входило 77 населених пунктів, серед яких — одне селище міського типу (Шишаки) та 76 сіл. Ці населені пункти були підпорядковані одній селищній та 14 сільським радам.
На території району виявлено археологічні пам’ятки, зокрема 5 курганів, а також крем’яні знаряддя доби неоліту. В урочищі Дернова Долина досліджено поселення ранніх слов’ян Черняхівської культури (II–VI століття н.е.). Археологічні знахідки свідчать про присутність тут племен скіфського періоду та пізніших слов’янських угруповань, зокрема сіверян.