Порох був винайдений в Китаї в IX столітті. Його початкове використання було в основному для феєрверків і вогняних поруд, але з часом він знайшов військове застосування. Порох досяг монголів через взаємодію з китайською цивілізацією. Монголи захопили частини Китаю і контактували з китайськими військовими технологіями.
Монголи використовували порох у вигляді ракетних стріл і вогняних ракетниць. Ці пристрої, оснащені пороховими зарядами, могли створювати вибухи і спричиняти пожежі на полі бою, що дезорганізовувало противника.
В окремих випадках монголи використовували порохові гранати, які закидувались у фортеці або на позиції ворога, спричиняючи руйнування та паніку.
Порохові пристрої були особливо ефективні під час облогових операцій, коли монголи намагалися взяти укріплені міста і фортеці. Вибухи і ракетниці допомагали проривати стіни і барикади.