Лохвицький район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Полтавської області України, розташована в її північно-західній частині. Адміністративним центром району було місто Лохвиця. Район утворено у 1923 році, ліквідовано 17 липня 2020 року в межах адміністративно-територіальної реформи, після чого його територію включено до складу Миргородського району.
Площа району становила 1300 км², що складало 4,6 % загальної території Полтавської області. Район межував з Чорнухинським, Лубенським, Миргородським, Гадяцьким районами, а також із Чернігівською та Сумською областями. Відстань до обласного центру — міста Полтава — становила 180 км автомобільними дорогами.
Станом на лютий 2016 року чисельність населення району становила 43 088 осіб. Близько 45 % жителів проживали у міських населених пунктах (переважно у Лохвиці), 55 % — у сільській місцевості.
На території району зустрічаються рідкісні та зникаючі види рослин, занесені до Червоної книги України. Серед них: Salvinia natans, Crocus reticulatus, Gladiolus tenuis, Bulbocodium versicolor, Anacamptis laxiflora, Anacamptis palustris, Anacamptis pyramidalis, Dactylorhiza incarnata, Epipactis helleborine, Listera ovata, Stipa capillata, Stipa pennata, Astragalus dasyanthus, Adonis vernalis, Pulsatilla pratensis subsp. nigricans, Scrophularia vernalis.
Територія Лохвицького району була заселена ще у перші століття нашої ери, про що свідчить, зокрема, могильник Черняхівської культури. У X—XI століттях регіон був частиною укріпленої оборонної лінії Посулля та входив до складу Переяславського князівства.
У 1932–1933 роках район зазнав значних втрат унаслідок Голодомору та примусової колективізації. Репресивні органи радянської влади здійснили примусове об’єднання селян у комнезами, комуни, товариства спільного обробітку землі та згодом у колгоспи. Станом на 1 жовтня 1932 року колективізація охопила практично всі населені пункти району. Основними культурами, які вирощували в колгоспах, були цукрові буряки, що перероблялися на Лохвицькому цукровому заводі, відкритому у 1929 році. У 1934 році розпочав роботу Лохвицький спиртовий завод.
Попри розвиток промисловості та сільського господарства, район сильно постраждав від голоду. У списку найбільш постраждалих від Голодомору районів Харківської області (до якої тоді належав Лохвицький район) зазначалося, що голодом було вражено 13 сіл району. Обсяги наданої продовольчої допомоги становили лише 550 центнерів.