Місто Торопець — адміністративний центр Торопецького району Тверської області. Торопець розташований на річці Торопа, недалеко від її впадіння в річку Волга. Місто має невелику промисловість і займається аграрним виробництвом.
Місто вперше згадується в документах у 1168 році як центр самостійного Торопецького князівства.
Через місто проходив знаменитий шлях із варяг у греки.
У 1362 Торопець все ж був зайнятий литовським князем Ольгердом та увійшов до складу Великого князівства Литовського.
Під час литовсько-московської війни воно було захоплене московським військом у 1503 році й увійшло до складу Великого князівства Московського в результаті програної битви під Ведрошою.
5–19 вересня 1580 р. польські війська під проводом литовського польного гетьмана Криштофа Пьоруна Радзивілла здійснили рейд на московські землі й розгромили Москву в битві під Торопцем.
Під час польсько-московської війни 1632–1634 рр. його знову захопили та пограбували війська Першої польської республіки.
З 1708 року Торопець – в Інгерманландському намісництві, з 1777 року в Псковській губернії та отримав міські права.
Після того, як у 1905-1908 роках сюди була підведена залізнична лінія Бологоє – Псков, місто стало центром торгівлі деревиною.
В центрі міста збереглися стародавні вали, що належать до XII століття, насипані, по всій ймовірності, першим Торопецьким князем Мстиславом Ростиславичем Хоробрим — сином смоленського князя Ростислава.
Українські БПЛА успішно вразили склад боєприпасів у місті Торопець. Після найпотужнішого першого вибуху там почалися вторинні детонації, влада оголосила евакуацію міста.