Ранок у Кашині був такий тихий, що можна було почути, як вода в Кашенці ніжно плескається об старі палі мосту. По торгових рядах блукав старий чоловік на ім’я Федір. Федір ішов повільно, зупиняючись біля кожного прилавка. Він торкався дерев’яних бочок із медом, нюхав пшеницю і, не питаючи, пробував ложку свіжої каші.
