B39 (Mark 39) — американська термоядерна авіаційна бомба великої потужності, створена наприкінці 1950-х років у межах розвитку стратегічного ядерного арсеналу США. Вона належала до класу водневих бомб і призначалася для використання стратегічною авіацією США проти великих військових, промислових і міських цілей. Бомба була однією з найпотужніших авіаційних ядерних боєприпасів свого часу і перебувала на озброєнні у період холодної війни.

Історичний контекст створення

Після появи перших водневих бомб на початку 1950-х років Сполучені Штати активно розробляли нові покоління стратегічної ядерної зброї. Основною метою було створення боєприпасів:

  • більшої потужності;
  • компактніших розмірів;
  • придатних для застосування стратегічними бомбардувальниками.

У цьому контексті була створена термоядерна бомба Mark 39, яка стала вдосконаленою версією попередніх конструкцій водневих бомб США.

Розробка проводилася у лабораторіях, що входили до системи U.S. Atomic Energy Commission (AEC).

Розробка

Розробка Mark 39 почалася у середині 1950-х років. Основним завданням було створити термоядерну бомбу, яка могла б:

  • використовуватися стратегічними бомбардувальниками;
  • мати велику руйнівну потужність;
  • забезпечувати надійність і безпеку експлуатації.

Бомба була прийнята на озброєння приблизно у 1957 році.

Виробництво тривало до кінця 1950-х років.

Конструкція

B39 була двоступеневою термоядерною бомбою.

Основні елементи конструкції:

  1. Первинний ядерний заряд (fission primary) — атомна бомба, що запускала реакцію.
  2. Термоядерний вторинний модуль (fusion secondary) — забезпечував основний вибух за рахунок синтезу ізотопів водню.

Така схема є характерною для конструкції Теллера—Улама, що використовується у більшості водневих бомб.

Корпус

Бомба мала аеродинамічний корпус для скидання з літака.

Корпус включав:

  • хвостове стабілізуюче оперення;
  • систему детонації;
  • системи безпеки.

Технічні характеристики

Основні параметри B39:

  • тип: термоядерна (воднева) бомба
  • довжина: приблизно 3,7 м
  • діаметр: близько 0,9 м
  • маса: приблизно 2,7–3 т
  • максимальна потужність вибуху: до 4 мегатонн у тротиловому еквіваленті.

Для порівняння, бомба Little Boy, скинута на Хіросіму, мала потужність близько 15 кілотонн, тобто B39 була у сотні разів потужнішою.

Варіанти

B39 існувала у кількох модифікаціях.

Основні версії:

  • Mod 0 — рання версія;
  • Mod 1 — модернізований варіант із покращеними системами безпеки.

Модифікації могли відрізнятися:

  • системами підриву;
  • конструкцією корпусу;
  • параметрами вибуху.

Носії

Бомба призначалася для використання стратегічною авіацією США.

Основні літаки-носії:

  • B-52 Stratofortress
  • B-47 Stratojet
  • B-36 Peacemaker

Ці бомбардувальники становили основу ядерних сил США у період холодної війни.

Роль у стратегічному ядерному стримуванні

B39 була частиною ядерного арсеналу США, який формував систему ядерного стримування проти СРСР.

Основні функції:

  • ураження великих військових баз;
  • знищення промислових центрів;
  • руйнування великих міст.

Потужність у кілька мегатонн дозволяла знищувати великі території одним вибухом.

Інцидент у Голдсборо

Одним із найвідоміших випадків, пов’язаних із цією бомбою, став інцидент 1961 року в Голдсборо (штат Північна Кароліна).

У січні 1961 року стратегічний бомбардувальник B-52 зазнав аварії під час польоту. На борту перебували дві термоядерні бомби Mark 39.

Під час падіння літака бомби випали.

За офіційними даними:

  • одна бомба пройшла майже всі стадії активації;
  • детонації вдалося уникнути лише завдяки одному запобіжному механізму.

Цей випадок вважається одним із найбільш небезпечних інцидентів із ядерною зброєю в історії США.

Зняття з озброєння

B39 перебувала на озброєнні відносно недовго.

Причини зняття з експлуатації:

  • поява більш компактних і безпечних боєприпасів;
  • розвиток міжконтинентальних балістичних ракет;
  • модернізація стратегічної ядерної доктрини США.

Бомба була поступово виведена з арсеналу у 1960-х роках.

Місце в історії ядерної зброї

B39 була однією з найпотужніших авіаційних ядерних бомб США свого часу. Вона стала важливим етапом розвитку термоядерної зброї.

Її значення полягає у:

  • розвитку водневих бомб великої потужності;
  • формуванні стратегічного ядерного арсеналу США;
  • історії холодної війни.

Значення

Хоча B39 перебувала на озброєнні лише кілька років, вона відображає важливий період розвитку ядерної зброї. Ця бомба демонструє масштаби технологічної гонки між наддержавами у період холодної війни та прагнення створити максимально потужні стратегічні засоби стримування.

Дещо інше: