Вепси — це малий народ, який живе переважно в республіці Карелія та Ленінградській області. Вони належать до фінно-угорської мовної групи і мають свою унікальну культуру, мову та традиції. У Санкт-Петербурзі вепси, як і інші етнічні меншини, мають певну присутність, хоча їхня спільнота не є великою.
Історія вепсів в Інгрії є багатою та складною. Вепси походять від давніх племен, які населяли ці території, ймовірно, з’явившись в Інгрії в результаті міграцій, що відбувалися тисячі років тому.
Після Північної війни (1700–1721) Інгрія стала частиною Російської імперії, що принесло нові виклики для вепсів. Російська адміністрація намагалася інтегрувати вепсів у свою культуру, що призвело до значних змін у їхньому житті.
Наприкінці XIX століття почалося відродження вепсської культури, яке включало зусилля щодо збереження мови, фольклору та традицій. Вепси почали взаємодіяти з іншими фінно-угорськими народами, що сприяло їхньому культурному розвитку. Проте після Жовтневої революції 1917 року вепси стали частиною нової радянської системи, але не отримали жодних значних прав, що ускладнило збереження їхньої культурної ідентичності.
У цей період активізувалося зникнення вепсської культури та мови через асиміляцію з російським населенням. Багато вепсів перейшли на російську мову та відмовилися від своїх традицій. Сьогодні вепси в Інгрії залишаються малочисельним народом, але останнім часом спостерігається інтерес до відродження вепсської культури.
Громадські організації та активісти працюють над збереженням мови, культури та традицій. Вепсська мова, частина фінно-угорської мовної сім’ї, також зазнає труднощів, але завдяки зусиллям активістів проводяться курси та семінари з її вивчення.