M7 Priest (офіційно 105 mm Howitzer Motor Carriage M7) — американська самохідна артилерійська установка, розроблена під час Другої світової війни для забезпечення мобільної артилерійської підтримки піхотним та бронетанковим підрозділам. Відома під прізвиськом «Priest» (від англ. «проповідник»), яке їй дали британські союзники через схожість кулеметної установки з кафедрою.
Історія та розробка
Розробка M7 розпочалася у 1941 році, коли стало очевидним, що американські війська потребують мобільної артилерії, здатної супроводжувати танкові підрозділи. Перші прототипи базувалися на шасі середнього танка M3 Lee, але згодом виробництво було перенесено на шасі M4 Sherman для покращення мобільності та сумісності з іншими технічними засобами. Випуск M7 розпочався у квітні 1942 року, а перше бойове застосування відбулося під час операції «Торч» у Північній Африці. Згодом M7 використовувався у всіх основних кампаніях Другої світової війни, включаючи Нормандську операцію, битву за Арденни та кампанію в Італії.
Конструкція та технічні характеристики
M7 була побудована на базі шасі танка M3 Lee або M4 Sherman, оснащеного 105-мм гаубицею M2A1. Відкрита бойова рубка дозволяла обслузі вести вогонь у всіх напрямках, хоча і була вразливою до вогню противника.
Основні характеристики:
- Екіпаж: 6–8 осіб
- Масса: близько 22,97 т
- Довжина: 6,02 м
- Ширина: 2,87 м
- Висота: 2,54 м (без кулемета)
- Максимальна швидкість: 39 км/год по шосе
- Двигун: Continental R975 C1 (340 к.с.) або Ford GAA (400 к.с.)
- Бронювання: 12–62 мм
- Основне озброєння: 105-мм гаубиця M2A1 (69 снарядів)
- Вторинне озброєння: кулемет Browning M2 калібру 12,7 мм (300 патронів)
- Дальність стрільби: до 10 424 м
- Типи снарядів: осколково-фугасні, димові, фосфорні, HEAT
Модифікації та варіанти
- M7B1: Модифікація, побудована на шасі танка M4 Sherman, з покращеними характеристиками мобільності та бронювання.
- M7B2: Подальша модернізація з покращеним двигуном та підвищеною маневреністю.
Бойове застосування та спадщина
M7 «Priest» відігравав ключову роль у забезпеченні артилерійської підтримки під час наступальних операцій, зокрема під час висадки в Нормандії, битви за Арденни та кампанії в Італії. Його мобільність дозволяла швидко реагувати на зміни обстановки та підтримувати наступальні дії.
Після Другої світової війни M7 продовжував використовуватися в арміях різних країн, зокрема Великої Британії, Франції, Ізраїлю та Тайваню. Він також брав участь у Корейській війні, де продемонстрував свою ефективність у підтримці наземних операцій.
Спадщина
M7 «Priest» став символом мобільної артилерії та важливим етапом у розвитку самохідних артилерійських установок. Його конструкція та принципи застосування вплинули на подальший розвиток артилерійської техніки, зокрема на створення більш сучасних самохідних гаубиць.