Верхньорога́чицький район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Херсонської області України. Розташовувався на крайньому північному сході області. Адміністративним центром району було селище міського типу Верхній Рогачик.
Район було утворено 20 березня 1946 року. Ліквідований 17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи України.
Верхньорогачицький район межував:
- на півночі та сході — з Кам’янсько-Дніпровським районом Запорізької області,
- на півдні та південному заході — з Нижньосірогозьким і Великолепетиським районами Херсонської області,
- на заході — з Нововоронцовським районом по руслу річки Дніпро.
Район розташовувався в межах степової зони Причорноморської низовини. Природні умови сприятливі для ведення сільського господарства, зокрема вирощування зернових і технічних культур.
Територія району має багату історію. У різні часи тут проходили пересування кочових племен, що залишили по собі численні археологічні пам’ятки. Протягом століть через ці землі пролягали козацькі та чумацькі шляхи — як сухопутні, так і водні, зокрема вздовж Дніпра. Козацькі дозори здійснювали спостереження за територією, віщуючи добрі чи погані новини.
У новітній час мешканці району активно займаються відродженням народних традицій, промислів, звичаїв. Розвивається краєзнавча і культурно-просвітницька діяльність. Також створені умови для відпочинку та рекреації.
Однією з туристично привабливих місцин району є Рогачицька затока Каховського водосховища, де розташовано базу відпочинку. Це місце слугує своєрідним оазисом для мешканців і гостей краю, поєднуючи природну красу з умовами для спокійного дозвілля.