«Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» (фр. L’Arrivée d’un train en gare de La Ciotat) — німий короткометражний документальний фільм братів Люм’єр, створений у 1895 році та вперше показаний публіці у 1896 році. Стрічка тривалістю близько 48 секунд стала одним із найвідоміших творів раннього кінематографа та символом народження кіно як нового виду мистецтва.
Історія створення
Фільм був знятий французькими винахідниками й піонерами кіно Огюстом Люм’єром та Луї Люм’єром за допомогою апарата «сінематограф», який поєднував функції камери, копіювального пристрою та проєктора. Патент на цей винахід брати отримали 13 лютого 1895 року.
Зйомки відбувалися на вокзалі приморського французького міста Ла-Сьота. Камеру встановили на платформі під кутом до колії, завдяки чому потяг рухався по діагоналі екрана — від дальнього плану до переднього. Саме це створювало враження реального наближення поїзда до глядача.
Попри поширений міф, стрічка не демонструвалася під час першого платного кіносеансу братів Люм’єр 28 грудня 1895 року в паризькому Grand Café на бульварі Капуцинок, оскільки була знята пізніше. Імовірно, її прем’єра відбулася у січні 1896 року.
Сюжет
Сюжет фільму надзвичайно простий: до платформи прибуває пасажирський потяг, після чого люди виходять із вагонів і рухаються вздовж перону. У кадрі можна побачити родичів і знайомих братів Люм’єр, яких запросили для участі у зйомках.
Тривалість стрічки становить приблизно 48–50 секунд — це було обмеженням технологічних можливостей кіноплівки того часу.
Реакція публіки та легенда про «паніку»
«Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» увійшло в історію завдяки легенді про переляканих глядачів, які нібито втікали із залу, побачивши потяг, що рухався прямо на них. За переказами, деякі люди кричали, схоплювалися зі своїх місць або відсувалися назад, думаючи, що поїзд «виїде» з екрана.
Історики кіно вважають, що ці свідчення могли бути перебільшеними або романтизованими пізніше, однак безсумнівним є інше: фільм справив надзвичайно сильне враження на публіку кінця XIX століття, яка ще не звикла до рухомого зображення.
Значення для історії кіно
Стрічка стала одним із ключових творів раннього кінематографа. Вона продемонструвала нові можливості кіно — передачу руху, глибини простору та перспективи на пласкому екрані.
Фільм також став важливим кроком у розвитку кіномови. У ньому вперше настільки виразно поєднувалися загальний, середній і великий плани в межах одного нерухомого кадру.
Сюжет із прибуттям потяга виявився настільки популярним, що його почали наслідувати режисери різних країн. Французький кінематографіст Жорж Мельєс створив власні варіації цього сюжету вже у 1896 році.
Технічні особливості
Фільм був знятий у чорно-білому форматі без звуку. Камера залишалася нерухомою протягом усього запису, що було типовим для раннього кіно. Оператором виступив Луї Люм’єр.
У каталозі компанії Люм’єр стрічка значилася під номером 653.
Вплив на культуру
«Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» стало символом початку ери кінематографа. Стрічка регулярно згадується в історичних дослідженнях, документальних фільмах та навчальних курсах з історії кіно. Її часто називають одним із найвпливовіших фільмів усіх часів.
Фільм неодноразово реставрували. У 2020 році ентузіасти за допомогою технологій штучного інтелекту створили версію у форматі 4K із частотою 60 кадрів за секунду, що дозволило сучасним глядачам побачити стрічку з новою якістю зображення.
Цікаві факти
- Стрічка вважається одним із найвідоміших фільмів братів Люм’єр.
- Хоча фільм часто називають «першим у світі», до нього брати Люм’єр уже створили кілька інших короткометражок, зокрема «Вихід робітників із фабрики Люм’єр».
- Через використання знайомих і родичів у кадрі стрічку іноді помилково вважають першим постановочним фільмом.
- Фільм згадував письменник Максим Горький у своїх враженнях від перших кіносеансів.
- Стрічка входила до списків найвідоміших і найвпливовіших сцен в історії кіно.