З насмішкуватою посмішкою похитувавсь розпалено
ілюмінований по-японському електричний монастир.
Ще лише 10 годин – вона прямує впевнено
у чорний сквер.
Була відважна, елегантна й мила.
Виріз колін на сукні випадково зменшений.
Приставала, розводила руками й говорила –
“Це ж свинство. Невже ніхто не хоче женщини!”
Михайль Семенко
