Полтавський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця на заході Полтавської області України. Існував упродовж 1925–2020 років із центром у місті Полтава. Район ліквідований у ході адміністративно-територіальної реформи 2020 року.
Полтавський район виник на базі Супрунівського району, утвореного 7 березня 1923 року. 30 вересня 1925 року район було перейменовано на Полтавський, із перенесенням адміністративного центру до міста Полтави. У 1930 році район було ліквідовано, а в 1939 році — відновлено.
Район розташовувався в північно-східній частині Полтавської області, у межах Придніпровської низовини, на території Полтавської рівнини. Поверхня — хвиляста рівнина, значною мірою розчленована річковими долинами. Основні річки: Ворскла, Коломак, Свинківка, Баришівка, що належать до басейну Дніпра.
Загальна площа району становила 1259,89 км², що відповідало 4,4 % території Полтавської області.
Природні ресурси
На території району розташовані родовища корисних копалин як державного, так і місцевого значення. Серед найбільш значущих:
- Вуглеводневі ресурси: нафта, природний газ, газоконденсат (Семенцівське, Мачухівське, Абазівське, Макарцівське, Східно-Полтавське родовища);
- Місцеві будівельні матеріали: пісок (15 000 тис. м³), легкоплавка глина (830 тис. м³), суглинки (7354 тис. м³), торф, бішофіт.
Адміністративно-територіальний устрій
На момент ліквідації до складу району входили 26 сільських рад, які об’єднували 148 населених пунктів.
Природно-заповідний фонд
На території Полтавського району функціонували численні природоохоронні об’єкти:
- Заказник загальнодержавного значення:
- Вільхівщинський
- Заказники місцевого значення:
- Воронянський, Кротенківський, Рожаївський, Розсошенський, Руднянський
- Ботанічні пам’ятки природи:
- Дубовий гай, Дуб черешчатий, Зарості цибулі ведмежої, Козацькі дуби, Урочище «Триби»
- Гідрологічна пам’ятка природи:
- Криниця Петра І
- Заповідне урочище:
- Вільшане
- Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва:
- Куликівський парк