Булганацька група грязьових вулканів — це група грязьових вулканів, що розташована на Керченському півострові, за 5 км на північ від Керчі, біля села Бондаренкове в Ленінському районі Автономної Республіки Крим. З 1969 року ці вулкани є пам’яткою природи місцевого значення.
Грязьові вулкани Булганацької групи утворюють округлу улоговину площею близько 4 км². Їхня висота може досягати 65 м.
Серед основних вулканів цієї групи:
- Андрусова сопка
- Сопки Обручева
- Сопки Вернадського
- Сопки Павлова
- Сопки Абіха
- Сопки Тищенко
- Центральне озеро
Ці вулкани активно діють і можуть бути особливо активними взимку. Їхні виверження включають викид газів (переважно метану) і глиняної брекчії з уламками сидериту та інших порід.
Найбільший вулкан цієї групи — це Центральне озеро, яке щодня викидає до 100 м³ газу та понад 5000 літрів розрідженого мулу.
Геологічне та економічне значення
Продукти виверження цих вулканів мають не лише природну цінність, а й господарське використання:
- Глиняна брекчія (матеріал, що вивергається вулканами) використовується при виготовленні керамзиту.
- Розріджений мул має лікувальну цінність і активно застосовується в лікувальних цілях.
До Булганацької групи вулканів також приурочені поклади бору, що мають промислове значення.
Історія видобутку
- У 1914 році був створений бромовий завод для видобутку бору, але завод припинив свою діяльність через революційні події та економічну нестабільність.
- У період НЕПу (1920-ті роки) завод тимчасово відновив свою роботу.
- Під час Другої світової війни Німеччина проявляла зацікавленість до Булганацького поля для видобутку тетраборату натрію (бура), яка використовувалась в фармакології та інших галузях, через дефіцит сировини.