Межиріцький монастир — православний чоловічий монастир, розташований у селі Межиріч, Острозького району Рівненської області, приблизно за 3 км від міста Острог. Це один із найвизначніших історико-архітектурних комплексів Волині, заснований у XV столітті князями Острозькими.
Монастир бере початок із Троїцької церкви, зведеної князем Костянтином Острозьким у 1520-х роках. У XVII столітті Януш Острозький передав храм францисканцям і заснував при ньому монастир. Навколо церкви виріс монастирський ансамбль із келій, трапезної, бібліотеки та інших господарських будівель. Для захисту монастиря були зведені кам’яні оборонні мури з чотирма наріжними шестигранними баштами, що перетворило його на неприступну фортецю .
У XVIII столітті монастир мав розвинене господарство, що допомогло йому пережити ліквідацію Запорозької Січі. Однак у 1786 році, за царським указом, монастирські володіння були секуляризовані, і монастир був переведений у Тавричеську область. На його території була відкрита фаянсова фабрика.
Монастирський комплекс складається з різночасових споруд: Троїцької церкви, келій, надбрамної дзвіниці та південно-східного корпусу. Комплекс оточений мурами з чотирма наріжними баштами, що надає йому вигляду фортеці.
Головною святинею монастиря є Межиріцька ікона Божої Матері, яка вважається родовою реліквією князів Острозьких. Згадка про неї зафіксована ще у передсмертному заповіті князя Іллі Острозького. У 1779 році, за дорученням Папи Римського Климентія XIV, чудотворний образ був коронований .
Сьогодні Межиріцький монастир є діючим чоловічим монастирем.