Таганріг — місто, розташоване в Ростовській області на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Його історія дуже багатогранна, з численними змінами підпорядкування, а також важливими археологічними, культурними та економічними подіями.
Походження назви та історія: Назва міста поєднує тюркське слово «таган», що означає «вогняну жаровню», і українське «ріг», яке вказує на морський або річковий мис. В історичних джерелах Таганріг згадується як місце розташування стародавнього маяка та одна з перших колоній на Азовському морі, заснованих греками.
Археологічні дослідження: Таганріг і його околиці мають давню історію. Археологи виявили сліди грецького поселення, яке існувало на цьому місці в VII—VI століттях до нашої ери. Цю місцевість, ймовірно, називали Кремни (або Кремніска), і вона була зруйнована скіфами. У XIII столітті на цьому місці з’явилося місто-порт Порто-Пізано.
Заснування та розвиток: У XVIII столітті, за часів Петра І, Таганріг став важливим військово-морським портом та фортецею. Після підписання Кучук-Кайнарджійського миру 1774 року місто остаточно увійшло до складу Російської імперії. Від цього часу Таганріг став важливим торговим портом, в основному орієнтованим на вивіз пшениці. У 1802 році Таганрог став адміністративним центром Таганрізького градоначальництва в складі Катеринославської губернії.
Промисловість та економіка: У 19 столітті Таганріг розвинувся як центр промисловості, зокрема металургії, машинобудування та інших галузей. В кінці століття у місті працювали великі заводи, серед яких металургійний, котельний, судноремонтний та інші. Це перетворило Таганріг на важливий економічний центр південного заходу Росії.
Українська громада: У період 1905—1915 років Таганріг був важливим осередком української культури та громадського життя. За переписом 1926 року, українці становили значну частину населення міста та округи, а в період з 1920 по 1924 рік місто входило до складу Української СРР.