Золотарівське городище — важливий археологічний пам’ятник, розташований у Пензенському районі Пензенської області Росії, на правому березі річки Медоєвка, приблизно за 500 метрів на північний захід від центру селища Золотарівка.
Це поселення мало стратегічне значення на торговому шляху з Волзької Булгарії до Києва, контролюючи переправу через річку Суру.
Історія та археологічне значення
Городище досліджувалося з 1952 року під керівництвом пензенського археолога М. Р. Полесських, а з 2003 року — Г. Н. Бєлорибкіним. Під час розкопок було виявлено три культурних горизонти, найпотужніший з яких відноситься до XI–XIII століть.
Цей шар містить коричнево-червону гончарну посуду, ремісничі вироби, кладами та слідами будівель.
Згідно з літературними джерелами, у 1237 році тут відбулася велика битва між захисниками міста та монгольськими військами, що рухалися на захід. Це місто, ймовірно, було частиною Волзької Булгарії.