Ступінь окислення — це умовний заряд, який набуває атом елемента у сполуці, якщо припустити, що всі зв’язки в ній є йонними. Він допомагає зрозуміти, як перерозподіляються електрони під час утворення хімічних сполук.
Ось основні правила визначення ступенів окиснення:
Основні ступені окиснення деяких елементів
Елемент
Типові ступені окиснення
Гідроген (H)
+1 (у більшості сполук), -1 (у гідридах металів)
Оксиген (O)
-2 (у більшості сполук), -1 (у пероксидах, напр. H₂O₂), +2 (у OF₂)
Лужні метали (Na, K, Li тощо)
+1
Лужноземельні метали (Ca, Mg, Ba тощо)
+2
Алюміній (Al)
+3
Флуор (F)
-1 (завжди)
Хлор, Бром, Йод
-1 (у простих солях), +1, +3, +5, +7 (в оксигеновмісних сполуках)
Нітроген (N)
від -3 до +5
Сульфур (S)
від -2 до +6
Вуглець (C)
від -4 до +4
Фосфор (P)
-3, +3, +5
Залізо (Fe)
+2, +
Загальні правила
У простих речовинах (один елемент) ступінь окиснення = 0. Наприклад: H₂, O₂, N₂, Fe — усі мають ступінь окиснення 0.
Сума ступенів окиснення атомів у нейтральній молекулі = 0. У йоні — дорівнює заряду йону.
Флуор завжди має ступінь окиснення -1 (найсильніший окисник).
Оксиген зазвичай -2, але:
у пероксидах (H₂O₂) — -1
у надпероксидах (KO₂) — -½
у OF₂ — +2
Гідроген:
у сполуках з неметалами — +1 (наприклад, HCl, H₂O)
з металами — -1 (наприклад, NaH)
У сполуках метали мають позитивні ступені окиснення, неметали — можуть бути і позитивними, і негативними.