Старий Кі́цманський райо́н — колишній район Чернівецької області України, адміністративним центром якого було місто Кіцмань. Район був утворений 11 листопада 1940 року і ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи 17 липня 2020 року. Станом на 2019 рік населення району становило 68 362 осіб.
Географія
Кіцманський район розташовувався в північно-західній частині Чернівецької області, в межах лісостепової зони. Він межував з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, а також з містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
Історія
Київська Русь: Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу Київської Русі, була важливим форпостом на південно-західному кордоні держави, а в середини XIV століття стала частиною Галицько-Волинського князівства.
Молдавське князівство та Османська імперія: З середини XIV століття і до другої половини XVII століття Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, після чого вона потрапила під владу Османської імперії.
Австрійська та Румунська влада: З 1774 до 1918 року Буковина перебувала під владою Габсбурзької монархії. Після Першої світової війни, з 1918 по 1940 рік, вона стала частиною Румунії. У цей період розвивалися інфраструктура та освіта в Кіцмані та навколишніх селах.
Радянський період: Після вступу радянських військ у 1940 році Кіцмань став районним центром Чернівецької області. В роки Німецько-радянської війни, місто пережило окупацію нацистськими військами, але мешканці активно чинили спротив.
Адміністративний устрій
Кіцманський район адміністративно поділявся на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об’єднували 46 населених пунктів. Районна рада підпорядковувала їх адміністративно.
Природно-заповідний фонд
Регіональні ландшафтні парки:
- Частина Чернівецького національного парку.
Ботанічні заказники:
- Мальовнича діброва.
Іхтіологічні заказники:
- Глиницький, Неполоківецький.
Ландшафтні заказники:
- Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення).
- Цецино (частина, загальнодержавного значення).
Орнітологічні заказники:
- Кліводинський, Чорторийський.
Ботанічні пам’ятки природи:
- Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.
Гідрологічні пам’ятки природи:
- Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31 та інші численні мінеральні джерела.
Карстово-спелеологічні пам’ятки природи:
- Совицькі понори.
Комплексні пам’ятки природи:
- Борівецька (загальнодержавного значення).
Заповідні урочища:
- Буковий праліс, Ринва.
Дендрологічні парки:
- Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:
- Брусницький, Лужанський, Оршовецький, Чорторийський.