Є дерева, які народжуються не з насіння, а зі спогадів. Вони проростають у тих місцях, де людина колись мовчала надто довго, і відтоді земля пам’ятає вагу її думок. Кажуть, якщо притулитися вухом до кори такого дерева, можна почути не шум соків, а голоси днів, які ніхто вже не здатен повернути.
