Макромова – одиниця класифікації, запроваджена міжнародним стандартом ISO 639. Він використовується стосовно мов, що мають кілька різновидів, не завжди взаєморозумілих , але які з нелінгвістичних причин (культурні, політичні, етнічні, релігійні тощо) розглядаються як варіанти одного мовлення.
Макромо́ва — це одиниця мовної класифікації, запроваджена міжнародним стандартом ISO 639, яка застосовується до групи споріднених мов або мовних різновидів, що:
- не завжди є взаємно зрозумілими;
- з нелінгвістичних причин (культурних, історичних, політичних, етнічних, релігійних тощо)
розглядаються як варіанти однієї мови.
Основні риси макромови
- об’єднує кілька індивідуальних мов (individual languages);
- кожна складова може мати власний код ISO 639-3;
- сама макромова також має окремий код;
- класифікація є адміністративною та практичною, а не суто лінгвістичною.
Приклади макромов (ISO 639-3)
- арабська (ara)
→ єгипетська, магрибська, левантійська, месопотамська тощо - китайська (zho / chi)
→ мандаринська, кантонська, у, мінь, хакка - сербохорватська (hbs)
→ сербська, хорватська, боснійська, чорногорська - аймарська, кечуа, малайська
Важливе уточнення
Макромова не означає, що всі її різновиди є діалектами в лінгвістичному сенсі.
Часто це окремі мови, об’єднані спільною:
- писемною традицією;
- культурною ідентичністю;
- стандартом або історією.
Макромова — це класифікаційна одиниця ISO 639 для позначення групи близьких, але не обов’язково взаємнозрозумілих мов, які з соціокультурних причин вважаються варіантами одного мовлення.